#soul #notes"A nervous breakdown and a seizureSuspended in sweet nothing has been such a friend to meI said, I amnesiaOh, but I'm still a believerBut if I come back alive, will anybody remember me?"Gnarls Barkley — Atlanta (2026):Дуже "інша" Атланта — тут головною ланкою виступає не матеріалізм та споживання, а конект із Б-г через доволі земні речі. Зріла духовність й піднесення / elevation / ascension, де повсякденні тілесні практики, як-то прогулянка, commute, тіло як таке ведуть не down-to-earth, а якраз up 'n the sky.І перетинаються з виходами в простір чистого духу as is.До того ж, зроблено це все з глибоким відчуттям стилю й різножанровою мелодикою, завзяттям та пристрастю. Тобто, зовсім не нудно, як іноді буває в госпелах (згадайте той альбом Chance the Rapper, з усією повагою).Це музика, яку ти відчуваєш та буквально можеш вкусити на запах (синестетика, йес-с!).All-encapaulating human being і, можливо, найкращий альбом першого півріччя й не тільки. Той самий баланс між традицією та сучасністю, який, до того ж, прекрасно доповнює індивідуалістичність.Візьме "Grammy", вангую я.