осяЯння | insight | Питаю Злату:- Який твій улюблений предмет у школі?Каже:- Всі!Отак одра...

Питаю Злату:- Який твій улюблений предмет у школі?Каже:- Всі!Отак одразу, без паузи на обдумати.- Як це - всі?- Всі, мам.- а гурток?- також всі)Бачить, що я трохи не зовсім вловила суть такої короткої відповіді - і продовжує :- Хочеш, поясню?Та не те щоб хочу… Треба! Бо я справді не розумію як це можливо.Мала сміється, повертається до мене, щоб ми дивились одна одній в очі, і каже:- Дивись. Я люблю математику. У нас є вчитель, його звати Сорен. Він спочатку пояснює всім, а потім підходить до мене й питає: «Злата, ти все зрозуміла?»Я кажу: «Ні».Тоді він пояснює ще раз - але інакше. І знову питає: «А зараз?»Я: «Ще не зовсім».І він знову пояснює. По-іншому. І так - поки я не зрозумію. Тому мені цікаво бо таким чином я розумію все.- Мені ще дуже подобається трудове. Там мене завжди хвалять. Кажуть, у мене гарна уява, і що я маю талант створювати різні цікаві штуки.Подобається урок данської - бо наша вчителька дуже мила. Вона уважна. Якось у мене був поганий настрій, і вона запропонувала мені своє яблуко. А потім написала тобі листа, щоб ти мене вдома підбадьорила. Знаєш як я про це дізналася? Бо коли ти прийшла мене забирати, ти вже про все знала. Це було перше, що ти мене спитала.- Коли я займаюся кінним спортом, наша вчителька каже: «Relax and enjoy». Вона завжди наголошує, що головне - це розслабитися і насолоджуватися процесом! Що треба бути тут і зараз. Бути в моменті! Знаєш?- Знаю, доця… Але я про це дізналася точно не в 11.- А ще в нас є класна керівниця. Вона говорить із нами про різне - про наші емоції, про стосунки в класі, про ставлення одне до одного. Каже, що це важливо - відчувати себе частиною команди, а в команді всі одне від одного залежать тому емоції кожного важливі! - І фізкультура мені подобається. Ми там багато рухаємось, але ще більше - граємо разом.Звучить так, ніби справді можна полюбити всі предмети.- Так! Бо предмет - це те, що приходить після вчителя. Якщо вчитель подобається - предмет стає улюбленим!Вау!! Істина, доця. Істина.Ця розмова сталася з донькою сьогодні. І вона на стільки точно описує те, чим насправді є школа… і чим вона має бути.Предмет - не першочерговий. Спочатку йде той, хто знайомить дитину з предметом.Вчитель - провідник. Місточок.Він може «заразити» любов’ю - або вселити відразу. До себе, до знання, до предмета. І часто - тільки своїм ставленням. До дітей. А отже - і до власної роботи.Це ж саме стосується і нас, батьків.Суть не в тому, що саме ми говоримо, а в тому, якими ми є поруч із дітьми щодня - у рутині, у дрібницях.Як дивимось. Як торкаємось. Як слухаємо.Бо вже потім за всім цим іде зміст, який вони або будуть сприймати або ігнорувати…Хоч би як ми не старалися.Знаєте, я теж хотіла б колись любити всі предмети в школі.Я теж хотіла б, щоб мене хтось так……заразив любовʼю! Але...