Заклики «як не втратити українську освіту» я б переформатувала в «як створити українську освіту», нарешті, створити. Бо ми скільки мали колоніальну освіту і те, що всупереч знищенню таки пробивалось, є феноменом українства. Але це є і викликом, проривом для нас - якою має бути українська освіта і як нам її створювати? Трохи про це повертаю в мої #роздуми_про_освіту Як створити українську освіту: від колоніальної спадщини до власного бачення (частина 1). Українська освіта завжди існувала всупереч. Всупереч заборонам, русифікації, знищенню інтелігенції, політиці уніфікації. Те, що вона не зникла, а навпаки, навіть у тіні колоніальних структур, зуміла зберегти дух мислення, свободи та творчості – це феномен, який зараз шокує і приваблює багатьох. І водночас – це наш виклик. Бо якщо ми хочемо по-справжньому створити українську освіту, а не просто «не втратити» те, що дісталося нам у спадок, нам потрібно мислити стратегічно. Що означає створення власної освіти? 1. Позбутися колоніального мислення в освіті. Не просто змінити мову викладання чи додати «правильні» підручники. А зрозуміти, що українська освіта має навчати бути творцем, а не підлаштовуватись під чужі моделі. Це глибоко інша стратегія мислення і дій!! 2. Розвивати і розширювати діапазони мислення, а не просто давати знання. Колоніальна система будувалася на тому, щоб навчити повторювати, а не створювати, бути гарними зайнятими виконавцями. Ми такі і є - шалено зайняті виконавці. Нам потрібно плекати критичне мислення, креативність, підприємливість, рефлексію, вміння приймати рішення і будувати освіту, що розширює наші внутрішні світи, а не трамбує їх інформацією під горочку. 3. Вирощувати інтелектуальну еліту, а не лише «фахівців». Усі великі держави починаються з тих, хто формує бачення майбутнього. Українська освіта має готувати лідерів, які змінюють світ, а не просто вписуються в готові системи, які перетворились в корупційні, руйнівні, налаштовані не для добробуту людей, а використання людей. 4. Демократичність і відповідальність. Колоніальна освіта будувалася на авторитаризмі та підкоренні. Українська освіта має будуватися на діалозі, відповідальності та довірі. Учень – не об’єкт, а активний учасник свого навчання. Як це має проявлятись в освіті в реальних кроках? 5. Інновації, що виростають із нашої культури. Ми не маємо копіювати чужі освітні моделі. Тим паче, які вже і там не діють, а ми з почуття власної меншовартості думаємо, що маємо там навчитись, тобто стратегія щось «взяти ззовні», а не «віднайти в собі» рулить. Ми можемо інтегрувати світовий досвід, але на основі власної філософії освіти, своєї культури, мови, традицій мислення.6. Ваша думка -? Як можна діяти вже зараз? - поговоримо в частині 2. А у вас є ідеї? Ми більше не маємо і не можемо чекати. Українську освіту не потрібно «захищати» від зникнення. Українській освіті не потрібно підмощувати підпорами, прикрашати колоніальний фундамент. Її потрібно створювати. P. S. Картинку в когось поцупила з друзів фейсбуку, влучна більш ніж здається. Пост: Олесь (волевиявлення)Знайомство. (Цілі, мрії...) Династія Слободенюк (статут)