В німецькому літературному журналі Lettre International вийшла стаття із серйозним переосмисленням Пушкіна. Він подається як письменник, який працював на імператора, державні інтереси, оспівував свободу і водночас підтримував криваві придушення повстань. Автор, авторитетний французький славіст Жорж Ніва, написав, що йому тепер дуже важко сприймати цього російського поета після того, як прочитав книгу «Гемінґвей нічого не знає» Артура Дроня. Ось кілька цитат:

«… І не в останню чергу через звинувачення, які лунають з боку молодих українських поетів, таких як Артур Дронь; його книга «Гемінґвей нічого не знає», що вібрує від болю, зневаги і часом навіть ненависті, особливо близька мені. Книга Артура Дроня залишає на душі читача болючий слід, наче тавро».

«Дронь розповідає, шепоче чи вигукує про той нестерпний біль війни, який він веде в окопах Донбасу — місці, де страшніше, ніж під Верденом, адже тепер, крім снарядів, з неба сиплються ще й дрони: рої маленьких крилатих чудовиськ, які стежать за тобою; де часом доводиться годинами лежати в замерзлому бруді поряд з тілом бойового товариша або в стані істеричного заціпеніння тягнути це тіло в окоп».

«Артур Дронь, зрозуміло, знайомий із російською поезією, але тепер знати про неї нічого не хоче. Це література імперська, шовіністична, ксенофобська, котра раболіпить перед можновладцями. Читати Пушкіна разом із Дронем важко, адже у його словах є частка істини. Росіяни, для яких Пушкін — все, чотири роки тому прийшли сюди, щоб вбивати дітей, ґвалтувати жінок і катувати військовополонених».

https://youtu.be/ulh-cuW6xJs?si=Znqmkv6ZOS81vJL2