Нещодавно мій боєць отримав важке поранення. Хард під час виконання бойового завдання був вражений ворожим FPV.Група надала повноцінну домедичну допомогу і перемістила бійця в укриття. Через важкість ділянки, важких поранених не вдавалось евакуювати з цього напрямку взагалі. Проте ми ризикнули і водій, Петрович, залитів пікапом прямо на позицію до Харда. (По дорозі ще й забрали важкого пораненого суміжників)У Харда подвійна ампутація і тривалий час реабілітація.Але ось чому я ділюсь цією історією з вами:Хард, будучи прикладом справжнього християнина не дуже засмутився. В голосі його звучала радість і подяка Господу. За життя, за чудо евакуації, за людей, що його оточують. І хоча попереду ще тернистий шлях, наш брат нагадує мені історію про одного святого. Святого, який будучи паралізованим, настільки сяяв духовною радістю, що до нього черги стояли з мирян, в пошуках втіхи.Слава Богу за все! Дай і нам Господи, такої ж міцної віри і любові, щоб ми з втіхою сприймали всі випробування на нашому шляху.А з Хардом зараз все гаразд. Це високий, статний хлопчина. З широкими плечима, мужнім обличчам і дуже добрими очима. Протези будуть йому тільки личити і додавати серйозності! Чекаємо коди він повернеться назад га службу. Слава Ісусу Христу!