рішуче покинула читати "Темне сходженння" К.С. Пакат. це не прямо жахлива книжка, але така вже бейзік історія з обраним сиротою, що мусить протистояти злу, причому конфлікт зі злом на рівні "хороші хлопці у осяйних білих плащах проти поганих хлопців, що хочуть повернути абсолютну темряву". на початку ніби і незле було, але з кожною сторінкою ставало все більш нудно. я це все вже читала приблизно десять тисяч разів 😒взагалі у мене якийсь радикальний настрій на книжки останні кілька тижнів, відкладаю усе, що не подобається, навіть перебрала шафу з нечитаним і відібрала кілька десятків книг на продаж. стільки чудових книжок мене ждуть, я просто не можу дозволити собі витрачати час на все підряд.чи читали ви "Темне сходження"? як взагалі ставитеся до історій про обраних?АПД: мої любі підписниці переказали файнал твіст і дещо змінили мою думку про книжку, стало цікавіше, але я вже взяла до рук забутий бозна-коли на приліжковому столику другий том Річинських 💅🏻 тому раптом якщо ви хотіли на основі моїх вражень зробити висновки про "Темне сходження", то краще спробуйте самі, у цієї книги точно є коло пошановувачів