День 7 Стан овець показує, якість пастухаЄ питання, яке іноді страшно ставити вголос.Якщо в мене постійно нестача - це я такий невдалий, чи мій Бог такий?Більшість віруючих швидко замовчують це питання. Бо здається, що сама думка про нього вже непобожна. І ми звикли: говорити про духовне можна, а про нестачу як про проблему - ніби незручно.Тому ми пакуємо це в красиву обгортку. Кажемо, що бідність - це смирення. Що нестача - це школа. Що виснаження - це хрест. І живемо далі, лише з трохи більшою втомою всередині.Але Давид був пастухом. І він добре знав одну річ.Стан овець завжди показує, який пастух.Якщо стадо ходить голодне, п'є каламутну воду, ховається де попало від негоди - це не вина овець. Це характеристика того, хто за них відповідає.І саме після такого досвіду Давид пише:«Господь - то мій Пастир, тому в недостатку не буду».В інших перекладах: «у мене немає нестачі», «я ніколи не нуждаюся».Це не побажання. Це висновок. Людина, яка сама була пастухом, дивиться на Бога і каже: я знаю, який Він пастух. У Нього вівці так не живуть.А потім Ісус повторює це ще різкіше:«Я - Пастир Добрий».І поруч ставить контраст: злодій приходить украсти і вбити, а Я прийшов, щоб мали життя - і мали з надлишком.Виходить, що нестача в усіх її формах - фінансова, емоційна, фізична, духовна - це не печатка Доброго Пастиря. Це часто слід чогось іншого. Або злодія, який краде. Або нашого внутрішнього погодження жити так, ніби в нас немає Того, Хто веде.І ось де треба бути чесними.Ми кажемо: «Господь - мій Пастир», а в голові постійно крутиться очікування наступної кризи.Ми співаємо про Його доброту, а вранці прокидаємося з відчуттям, що знову треба все витягувати самому.Ми проголошуємо достаток у Христі, а рішення приймаємо з позиції людини, яка боїться, що не вистачить.Це не означає, що ти поганий християнин. Це означає, що десь усередині ти ще не дозволив Доброму Пастирю бути добрим.Що з цим робити сьогодні?▪️ Перевір, чий голос звучить у твоїй голові. Коли ти думаєш про гроші, роботу, майбутнє - який це тон? Тривога, поспіх, очікування поразки? Це не голос Пастиря. Він не залякує Своїх овець у напрямку пасовища.▪️ Скажи вголос те, що сказав Давид. Не як гарну цитату, а як свою позицію. «Господь піклується про мене, тому я не маю нестачі». Спочатку це може звучати дивно. Але серце повільно вирівнюється під те, що ми постійно говоримо в присутності Бога.▪️ Перестань романтизувати нестачу. Бог не прославляється у твоєму виснаженні. Він прославляється в тому, що Його вівця сита, спокійна і йде за Його голосом.Скажи сьогодні:«Господь - мій Пастир. Нестача - не моя норма. Я виходжу з очікування кризи і повертаюся до того, що сказав мій Пастир про моє життя».Стан овець завжди показує, який пастух.А наш Пастир - Добрий. І Він знає, куди веде.🙏 Молитва:Господи, пробач мені, коли я тихо погодився жити так, ніби Ти скупий господар. Я відмовляюся від цієї картини. Я повертаюся під Твоє ведення. Дякую, що Ти - Добрий Пастир, і що в Тебе вівці не голодують. Навчи мене чути Твій голос і йти за Тобою без страху нестачі. В ім'я Ісуса. Амінь.