Глава «7 крадіїв радості» РозчаруванняРозчарування - один із найнебезпечніших злодіїв який краде радість. Бо воно приносить не просто смуток. Воно намагається стерти з твоєї пам’яті Божу вірність.Розчарування хоче, щоб ти дивився на своє життя так, ніби Бог нічого не робив. Ніби минулих перемог не було. Ніби вчорашня благодать нічого не означає для сьогоднішньої битви.Саме тому у книзі Плач Єремії пророк робить щось надзвичайно важливе: посеред болю він повертає себе до пам’яті. Він Не заперечує темряву. Він Не вдає, що все добре. Він згадує: Божа милість не закінчилась. Його вірність не зникла. Плач Єремії 3:21–26«Але я нагадую своєму серцю минуле, і від того оживає в мені надія. З Господньої милості ми все ж не загинули, тому що Його милосердя не вичерпується. Щоранку оновлюється Твоя велика вірність, Господи! Господь – мій уділ, – говорить моя душа, – тому й далі я буду на Нього надіятись.Господь прихильний до тих, котрі на Нього покладаються, – до кожної душі, яка Його шукає. Щастить тому, хто спокійно очікує Господнього спасіння.» Ось як перемагається розчарування: не через заперечення болю, а через згадування істини посеред нього.Давид сказав: Пс 102:2«Благослови, душе моя, Господа, і не забувай усіх добродійств Його». Не забувай. Тому що розчарування завжди звужує зір. Воно бере одну проблему — і робить із неї вирок про всього Бога. Людина в розчаруванні часто не відкидає Бога відкрито. Вона просто внутрішньо припиняє чекати від Нього добра.Але одна важка глава - це ще не вся книга. Один сезон тиші - це ще не доказ Божої відсутності. Один біль - це ще не скасування Його вірності. МАЛАХІЇ 3:6 «Оскільки Я, Господь, не змінююся,...» Якщо Бог уже проводив тебе раніше, Він не змінився.Якщо Він уже піднімав тебе, Він не став слабшим.Згадувати Божі діла – це не жити минулим. Це будувати довіру на реальних доказах Його характеру————— Фрагмент із книги Артема Железова «Радість, яка перемагає. Внутрішня сила для часу випробувань, втоми та боротьби»