Атака українських дронів на Московський регіон знову паралізувала російські аеропорти. Важливо чесно сказати, що очікувати «масованих рейдів» у стилі кіно поки зарано. І причина не в слабкості України.

У цій війні не існує класичного “серійного виробництва”. Жоден ударний дрон не може виходити великими партіями місяцями без змін, бо Росія щодня підлаштовує РЕБ, ППО, мобільні групи та нові тактики. Тому й ми постійно змінюємо конструкції, прошивки, частоти, а цикл виробництва коригується під кожну нову загрозу. Це не завод мирного часу — це інженерна війна швидкостей. Попри це, Україна вже довела свою здатність бити далеко та точно. Наші дрони у рази дешевші за західні ракети, і ми можемо виготовляти їх у великих кількостях, щоб підтримувати регулярний тиск на глибину РФ. Але просте нарощування випуску неможливе, доки ворог адаптується так само швидко. Не менш важливий фронт — інформаційний. Скандали, спекуляції, навмисний тиск на виробників, російські маніпуляції, усе це шкодить не менше, ніж ракети. Це повільно роз’їдає довіру до власної оборонної промисловості й ускладнює масштабування. Ще одна реальність: масштабуються дрони, але не ракети. «Нептун» не може різко з’являтися десятками щомісяця — це складна технологічна система. Натомість дрони та системи типу Фламінго можуть рости швидше, але й вони вимагають постійної модернізації. Показовий факт, у сучасних «Шахедах» уже видно рішення, які росіяни фактично запозичили з українських розробок. Це означає дві речі — ми рухаємося правильно, і ворог уважно нас копіює, тому темп оновлень має лише зростати. На міжнародному рівні теж є свої обмеження. Україна відновила далекобійну зброю, яку в нас забрали в 90-х — і це лякає не лише Росію. Захід стримує темпи, бо не хоче неконтрольованої ескалації. При цьому сам ЄС збільшує виробництво Aster-30 всього до ~500 на рік, а США піднімають PAC-3 лише до 650 на рік. Для порівняння: РФ за один місяць випускає 95 «Іскандерів-М».Проблема України — не у відсутності зброї, а у відсутності сталого фінансування й військової економіки державного масштабу

Про все це поспілкувалися з Ульяна Купновицька читати за посиланням