Атака українських дронів на Московський регіон знову паралізувала російські аеропорти. Важливо чесно сказати, що очікувати «масованих рейдів» у стилі кіно поки зарано. І причина не в слабкості України.У цій війні не існує класичного “серійного виробництва”. Жоден ударний дрон не може виходити великими партіями місяцями без змін, бо Росія щодня підлаштовує РЕБ, ППО, мобільні групи та нові тактики. Тому й ми постійно змінюємо конструкції, прошивки, частоти, а цикл виробництва коригується під кожну нову загрозу. Це не завод мирного часу — це інженерна війна швидкостей.Попри це, Україна вже довела свою здатність бити далеко та точно. Наші дрони у рази дешевші за західні ракети, і ми можемо виготовляти їх у великих кількостях, щоб підтримувати регулярний тиск на глибину РФ. Але просте нарощування випуску неможливе, доки ворог адаптується так само швидко.Не менш важливий фронт — інформаційний. Скандали, спекуляції, навмисний тиск на виробників, російські маніпуляції, усе це шкодить не менше, ніж ракети. Це повільно роз’їдає довіру до власної оборонної промисловості й ускладнює масштабування.Ще одна реальність: масштабуються дрони, але не ракети. «Нептун» не може різко з’являтися десятками щомісяця — це складна технологічна система. Натомість дрони та системи типу Фламінго можуть рости швидше, але й вони вимагають постійної модернізації.Показовий факт, у сучасних «Шахедах» уже видно рішення, які росіяни фактично запозичили з українських розробок. Це означає дві речі — ми рухаємося правильно, і ворог уважно нас копіює, тому темп оновлень має лише зростати.На міжнародному рівні теж є свої обмеження. Україна відновила далекобійну зброю, яку в нас забрали в 90-х — і це лякає не лише Росію. Захід стримує темпи, бо не хоче неконтрольованої ескалації. При цьому сам ЄС збільшує виробництво Aster-30 всього до ~500 на рік, а США піднімають PAC-3 лише до 650 на рік. Для порівняння: РФ за один місяць випускає 95 «Іскандерів-М».Проблема України — не у відсутності зброї, а у відсутності сталого фінансування й військової економіки державного масштабуПро все це поспілкувалися з Ульяна Купновицька читати за посиланням