Fuente
Ґендерне насильство. Допомога | Гендерное насилие. Помощь | Якщо йдеться про випадки, де є ознаки домашнього насильства, але ви не...
896 Vistas/Alcance
2024-07-03 13:04
Mensaje №562
Якщо йдеться про випадки, де є ознаки домашнього насильства, але ви не маєте підстав викликати поліцію, алгоритм дій наступний:Спостереження ⁃ Необхідно уважно стежити за фізичним станом людини, звертаючи увагу на можливі ознаки фізичного насильства, такі як синці чи подряпини. ⁃ Також важливо спостерігати за психоемоційним станом, адже люди, які страждають від домашнього насильства, часто перебувають у стані тривожності, яка може проявлятися як нервове збудження, пригніченість, уникання контактів з сусідами, колегами, тощо. ⁃ Люди, які піддаються домашньому насильству, часто відчувають безпорадність і сором, тому не завжди вчасно звертаються по допомогу.Розмова
Важливо правильно почати розмову, коли ви будете мати декілька хвилин наодинці: поцікавтесь, як в людини справи. Скажіть, що помітили зміни (в поведінці, зовнішньому вигляді, соціальному функціонуванні родини, тощо), і що ви готові допомогти, якщо в тому є необхідність.- Не наполягайте, навіть якщо ви маєте всі підстави думати, що людина піддається насильству в сім'ї. Якщо це дійсно так ви тим більше маєте демонструвати виключно здорову поведінку і поважати право людини на приватність. В разі, якщо людина все спростовує, почувається ніяково, і ви бачите, що вона або він хочуть швидше вас позбутися, скажіть, що вам шкода, якщо ви змусили людину почуватись незручно. Запевніть, що в будь-якому разі ви поруч.- Якщо людина не уникає розмови і приймає вашу увагу, створіть безпечний простір: більше слухайте, ніж говоріть, щоб людина відчула себе цінною та зрозумілою. Уникайте будь-яких оціночних суджень та власних емоційних реакцій щодо кривдника, інших членів родини та постраждалої особи. Відносьтесь з повагою до чужого приватного життя. Оцінки або наші емоційні реакції можуть викликати відчуття сорому. невідповідності «соціально прийнятим стандартам» та бажання уникнути уваги (і допомоги!) у будь кого, тим більше, коли йдеться про постраждалу людину. Якщо в ході розмови ви з'ясували, що людина піддається насильству, запропонуйте їй більше дізнатися про її права і способи правового захисту. Надайте цю пам'ятку і контакти правозахисних організацій в районі вашого проживання. Будьте готові підтримати її в разі, якщо їй знадобляться ваші свідчення для правоохоронних органів чи прихисток (або допоможіть знайти відповідні організації). ❗️
Домашне насильство буває різнім:
Фізичне насильство - не тільки побиття. Стусани, укуси, хватання за шию, інші частини тіла, ляпаси тощо. Психологічне насильство - емоційний тиск, образи, приниження, крики, залякування; шантаж, переслідування фізичне, в соцмережах, у колах спілкування постраждалої особи; суцільний контроль або ізолювання постраждалої особи від інших; ігнорування емоційних, фізіологічних потреб. Сексуальне насильство - будь які небажані дії сексуального характеру не пов'язані з проникненням в тіло людини (приниження, або примус постійно бути «сексуальною/ним», чи покарання за сексуальність, привабливість, тощо). Зґвалтування це окремий злочин будь-який секс (проникнення в тіло людини), якщо людина не давала на це згоду. Примус до сексу без згоди від одного з подружжя або статевого партнера/ки є зґвалтуванням. Економічне насильство - контроль витрат, контроль доступу до фінансових ресурсів, заборона фінансової незалежності, позбавлення доступу до їжі, одягу або власного майна постраждалої особи, тощо.
Важливо правильно почати розмову, коли ви будете мати декілька хвилин наодинці: поцікавтесь, як в людини справи. Скажіть, що помітили зміни (в поведінці, зовнішньому вигляді, соціальному функціонуванні родини, тощо), і що ви готові допомогти, якщо в тому є необхідність.- Не наполягайте, навіть якщо ви маєте всі підстави думати, що людина піддається насильству в сім'ї. Якщо це дійсно так ви тим більше маєте демонструвати виключно здорову поведінку і поважати право людини на приватність. В разі, якщо людина все спростовує, почувається ніяково, і ви бачите, що вона або він хочуть швидше вас позбутися, скажіть, що вам шкода, якщо ви змусили людину почуватись незручно. Запевніть, що в будь-якому разі ви поруч.- Якщо людина не уникає розмови і приймає вашу увагу, створіть безпечний простір: більше слухайте, ніж говоріть, щоб людина відчула себе цінною та зрозумілою. Уникайте будь-яких оціночних суджень та власних емоційних реакцій щодо кривдника, інших членів родини та постраждалої особи. Відносьтесь з повагою до чужого приватного життя. Оцінки або наші емоційні реакції можуть викликати відчуття сорому. невідповідності «соціально прийнятим стандартам» та бажання уникнути уваги (і допомоги!) у будь кого, тим більше, коли йдеться про постраждалу людину. Якщо в ході розмови ви з'ясували, що людина піддається насильству, запропонуйте їй більше дізнатися про її права і способи правового захисту. Надайте цю пам'ятку і контакти правозахисних організацій в районі вашого проживання. Будьте готові підтримати її в разі, якщо їй знадобляться ваші свідчення для правоохоронних органів чи прихисток (або допоможіть знайти відповідні організації). ❗️
Домашне насильство буває різнім:
Фізичне насильство - не тільки побиття. Стусани, укуси, хватання за шию, інші частини тіла, ляпаси тощо. Психологічне насильство - емоційний тиск, образи, приниження, крики, залякування; шантаж, переслідування фізичне, в соцмережах, у колах спілкування постраждалої особи; суцільний контроль або ізолювання постраждалої особи від інших; ігнорування емоційних, фізіологічних потреб. Сексуальне насильство - будь які небажані дії сексуального характеру не пов'язані з проникненням в тіло людини (приниження, або примус постійно бути «сексуальною/ним», чи покарання за сексуальність, привабливість, тощо). Зґвалтування це окремий злочин будь-який секс (проникнення в тіло людини), якщо людина не давала на це згоду. Примус до сексу без згоди від одного з подружжя або статевого партнера/ки є зґвалтуванням. Економічне насильство - контроль витрат, контроль доступу до фінансових ресурсів, заборона фінансової незалежності, позбавлення доступу до їжі, одягу або власного майна постраждалої особи, тощо.