За що я люблю шибарі?Мій BDSM-шлях почався з шибарі. Було це ще до ковіду. На щастя, мені не довелося займатися реверс-інжинірингом обв’язок з фотографій в інтернеті, бо я одразу пішов вчитися в Bondage Studio. Мені пощастило вчитись у Юлі. У ті часи лаунджі були щосуботи, тож була можливість відпрацювати нові знання на практиці.У шибарі я знайшов реалізацію своєї креативності. Для мене ця практика - не спроба задовольнити жінку. Це прагнення побудувати щось красиве й особливе. При цьому шибарі - не та практика, де хочеться повторюватися. Окремим фактором новизни для мене є модель, бо для справжньої краси потрібен певний емоційний резонанс. Саме тому один і той самий ТК на різних людях, може бути кардинально різною історією. Я сприймаю модель як море, яке мені треба пройти на своєму судні. Через кожну акваторію треба наново прокладати курс. З роками, досягнувши певного рівня майстерності, у мене зникло бажання багато зв’язувати. Завдяки досвіду я краще зрозумів себе та свої смаки, і тепер мені простіше взагалі не торкатись мотузок, ніж робити це тоді, коли вайби не вайбляться.Хтивий Батя