😡Альбер Бандура та його висновки про агресіюБагато сучасних психологів не підтримують ідею, що поведінка людини повністю залежить від вроджених інстинктів, як це стверджував Фройд. Вони також не погоджуються з підходом біхевіориста Скіннера, який вважав, що люди просто реагують на зовнішні стимули (наприклад, покарання або винагороду). Замість цього ці психологи вважають, що поведінка людини формується в суспільстві — через навчання, спостереження за іншими людьми та повторення побаченого.Один із найвідоміших представників цього підходу — Альберт Бандура. Він вважав, що агресія — це не просто результат фрустрації (тобто коли щось заважає досягти бажаного), а скоріше наслідок сильного емоційного збудження. Людина у стресі може реагувати по-різному — агресією, втечею, мовчанням або навіть жартами. Все залежить від того, як вона сприймає ситуацію і як навчилась поводитися у подібних випадках.Бандура також говорив, що агресія часто має певну мету. Тобто людина буває агресивною не просто так, а щоб щось отримати: захиститися, залякати, змусити когось слухатись. Така агресія є інструментальною — вона служить інструментом для досягнення мети.Він визначав агресію як будь-яку дію, яка шкодить іншій людині фізично чи психологічно, або руйнує майно. Але при цьому наголошував: не все, що виглядає як агресія, однозначно є агресією. Це залежить від того, як це сприймає суспільство. Наприклад, одна й та сама дія в одному суспільстві може вважатися нормальною, а в іншому — агресивною.Бандура запровадив термін «набута агресія», тобто така, якій людина навчилася. Найяскравішим прикладом такого навчання є військова підготовка, де звичайних цивільних людей систематично навчають не тільки вбивати ворогів, але й психологічно справлятися з цим, не відчуваючи провини чи каяття. Солдати проходять спеціальні тренування, які формують у них здатність виправдовувати свої дії під час бою та уникати самозвинувачення за вбивства.Ця ідея важлива не лише для армії, а й для виховання дітей. Якщо діти ростуть у середовищі, де конфлікти розв’язуються агресією, вони вчаться чинити так само. Це схоже на ідею Еріха Фромма про соціальний характер: тобто особистість людини формується під впливом того, у якому суспільстві вона живе.Цим можна пояснити, чому в деяких культурах насильство вважається неприйнятним, а в інших — нормальним або навіть почесним. Наприклад, є суспільства, де вбивство за «честь родини» вважається гідним вчинком. А в інших культурах на перше місце ставлять мир, співпрацю й повагу до іншого. Усе це — навички, які передаються через виховання, приклади з життя та загальні правила поведінки у спільноті.Бандура також критикував телебачення та кіно. Він вважав, що сцени насильства на екрані вчать дітей і дорослих поводитися агресивно. Чим частіше люди бачать агресію, тим більше вважають її нормальною. У цьому його погляди схожі з Фройдом, який вважав, що сучасне суспільство робить людей неспокійними і нервовими, бо воно постійно пригнічує їхні бажання та емоції. Але Фройд пояснював це внутрішніми інстинктами, а Бандура — соціальним навчанням, тобто прикладами, які люди бачать у своєму оточенні.Головний висновок теорії Бандури полягає в тому, що агресія — це не неминуча частина людської природи, а навчена поведінка.