Сімейство Науменко виробляло цвяхи протягом усього життя, прадідусь був цвяхоробом, дідусь, потім тато.Тато каже синові:— Сашко, я 30 років на виробництві і жодного разу не був у відпустці... Давай ти залишся за директора, а я хоч на місяць поїду з мамою, відпочину. — Тату, я не фахівець, я маркетолог, я рекламіст!— Сину, у нас повні склади цвяхів! Ти тільки покеруй, попродавай ці цвяхи, а я за місяць повернуся — і все буде гаразд!Син залишився, тато поїхав. За два тижні тато отримує телеграму: — Тато терміново виїжджай цвяхи закінчилися.— Сашко, як скінчилися?— Тату, я дав рекламу...— Ану, покажи! Син показує, що там зображений Антон Гал, прибитий до хуя, і напис: "Цвяхи Науменка тримаються вже 2000 років."- Сашко! Ти, звісно, ідеальний маркетолог, але ти ідіот! Як можна зображати Антона Гала на рекламі? Мало нас, волинян, били, погроми влаштовували? Негайно зняти!Тато дав команду, наростив виробництво, Сашко зняв рекламу, тато поїхав відпочивати далі. За два тижні знову приходить термінова телеграма:— Тату, терміново вилітай, і ці цвяхи скінчилися.— Сашко, що знову реклама?— Так, тільки заспокойся — ніякого Антона Гала, як ти просив.Папа дивиться - там зображення порожнього хреста, без Гала, і напис: "Якби вони мали цвяхи Науменка..."