Футбол з вертольоту | Якась комедія, панове. Вже майже кожен тур сеньйор Ріццолі рве на собі...

Якась комедія, панове. Вже майже кожен тур сеньйор Ріццолі рве на собі сорочку і посипає голову попелом: там арбітр допустив помилку, там неправильно інтерпретував момент, там була невірна підказка VAR. Це, якщо чесно, вже стає не смішно: по факту із матчу в матч наші найкращі арбітри допускають методологічні та фактичні грубі помилки. І ладно головний арбітр в полі, зрозуміло, що десь він може в запарі упустити момент чи не розгледіти фол. Хоча на мою думку, тут працює принцип бритви Оккама: початкове рішення «польового» рефері зазвичай вірне. Однак як можна привозити такі грубі помилки, сидячи біля монітора? Я просто не можу уявити, що там дивляться ті люди, що так тупо фейлять? Досі згадую легендарну «шпагу Біловара», ну це вже ми обговорили. Тепер момент Пономаренко - Домчак. Ну очевидно ж для всіх одразу була сутність того епізоду: гольовий інстинкт Матвія в стилі Рауля чи Піппо Індзагі. Ні, починається якась возня. Але аудіозапис арбітрів VAR - це просто кінокомедія, в стилі «Джентельменів удачі». Хтось там дотошно повторює про «контроль воротаря над мʼячем», хоча видно ж абсолютно чітко, що того контролю нема і близько. Таке враження, що той, хто це каже - Олексій Деревінській, я так розумію, взагалі не розуміє, що він бачить. Як це, бляха, взагалі можливо?В мене є два пояснення, в принципі, обидва мають право на життя. Або ці діячі підпадають під вплив невідомої третьої сили, тоді наша задача зʼясувати, що це за сила. Або пан Деревінський, як і пан Шурман, при всіх своїх заслугах просто нічого не петрають у футболі. Вони не дивляться іноземні чемпіонати, не живуть грою, не аналізують спірні моменти за кордоном, бо інакше нерв гри і такі моменти були би їм зрозумілі навіть без відео, чисто інстинктивно. Я одразу бачу, що там чиста гра, бо подібних моментів за життя я бачив десятки, однак для цих фахівців, видно, не вистачає експертизи розібратися в трьох соснах. Це ж не віскі в готелі пити за день до гри, чесне слово. Або виставляти фоточки в Інсті: який я красивий/ва. Як би не було, простими дискваліфікаціями тут не обійтись, бо реально не буде кому судити. Тут потрібна глибока реформа, сподіваюсь, наступного тижня для цього буде зроблений перший реальний крок, на зустрічі президентів клубів і Андрія Шевченка. Головне, щоби закінчилось не просто зустріччю і поговорити, а були зроблені реальні кроки, точно прозорість, точно рейтинг, точно незалежність. Треба обговорити різні варіанти, але треба щось робити, бо це вже абсурд, а не суддівство