Iniciar sesión Registro
Anuncios
Tu espacio publicitario
Reserva este slot exclusivo para el periodo elegido.
Comprar publicidad →
Logotipo de la comunidad de telegram - Футбольні історії
Añadido 14 jul. 2024 🌐 UK

Футбольні історії

@futbolni_istorii
Número de suscriptores: 2 470
Fotos: 2,600
Videos: 10
Enlaces: 1,070
Descripción:
Канал Романа Синчука про футбол та його героїв. Цей telegram-канал містить матеріали, ПРИЗНАЧЕНІ ВИКЛЮЧНО для осіб, СТАРШЕ 21 РОКУ. Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил відповідальної гри. Контакт: @synchuk90
Fuente

Футбольні історії | Хто Сімон за межами поля? Шахіст, технар і зовсім не телевболівальник....

Logotipo de la comunidad de telegram - Футбольні історії Футбольні історії @futbolni_istorii
1 530 Vistas/Alcance 2026-10-30 09:48 Mensaje №2713
Хто Сімон за межами поля? Шахіст, технар і зовсім не телевболівальник.

"Грав шахи в дитинстві, але знайти спаринг-партнерів у 8-9 років складно. А потім на Netflix вийшов "Ферзевий гамбіт", і я подумав - а чому б не повернутись? Між шахами й футболом багато схожого - контроль дошки, тактика, пошуки рішення. Раніше дорогою до стадіону я думав про гру, нервував. Мені треба було вирватися, і шахи допомогли.

Ідеальний сейв? Той, якого не довелося робити. Коли підчистив за захисниками або ж підказав, щоб захисник змістився і забрав м'яч.

Найскладніша навичка? Зловити м'яч. Це те, що втрачено. Сьогодні головними є видовищні сейви, але по-моєму впіймати намертво, не дати супернику другий шанс - це дуже важко.

Який навик хочу собі? Потрапити туди, де Тібо Куртуа ловить м'ячі. У нього 2 метри зросту і спритні руки. Для мене він найкращий кіпер ХХІ століття.

Чи люблю дивитися футбол? Ну, Сегунду або матч аутсайдерів Прімери точно б не включив. А чвертьфінал ЛЧ - чому б і ні? Що я дійсно люблю, це змагання. Всплеск адреналіну. Коли 50 тисяч на "Сан-Мамесі" скандують твоє ім'я..."

Сімон - вихованець Атлетика, і зіграв за клуб 273 матчі до 29 років. Трансфер деінде? Навіть не смішно.

"Я виріс з упевненістю, що Атлетик - це особливий клуб. Виграти з ним Кубок Іспанії, пережити 5 днів між перемогою і святкуванням на човнах - найкраще, що може бути. Так, я не виграю трофеїв, як у Баварії, і не зароблю, як у Саудівській Аравії, але воно того варте. Ми, футболісти, привілейовані люди, і мені привілей дав Атлетик. Найменше, що я можу зробити - бути вдячним.

Іноді я б хотів шафу з трофеями чи рахунок з десятьма тисячами нулів. Але насправді я маю все, що треба. Мені подобається жити там, де живу; ходити випити і бачити, що люди вважають цілком нормальним стикатися зі мною.

Скільки разів намагалися мене перекупити? Та досі намагаються! Але в глибині душі справа не лише в тому, що я хотів би лишитися тут на все життя. Я хочу, щоб Атлетик хотів, щоб я лишився. У момент, коли скажуть, що потрібен інший воротар, я піду з усвідомленням, що віддав усе".

2/2