Дубль Кевіна Де Брейне у ворота Туреччини та якісна гра проти Італії спантеличили пресу на Апеннінах.

То чому ж він так не грає за Наполі?

І ось, будь ласка, зіграв - два голи та звання найкращого гравця матчу проти Фрозіноне (3:0).

Макс Аллегрі допоміг бельгійцю по повній - у тому числі з пенальті, який з першої спроби не забив Расмус Гойлунн.

"Після нереалізованого удару Гойлунн підійшов і сказав, що Кевін передав йому м'яч. Але я сказав, що він має його повернути", - каже тренер.

Та головне - ледь не вперше в кар'єрі Де Брейне грав центрального півзахисника у схемі 3-4-3. Не вінгера, не десятку, не форварда, а когось на кшталт Луки Модрича у Мілані.

"Гра на цій позиції дає йому багато переваг у порівнянні з роллю нападника. Якщо він покращуватиметься як глибокий плеймейкер, це продовжить йому кар'єру", - запевняє Аллегрі.

Сам Кевін, здається, ще не оговтався: "Взагалі я віддаю перевагу №8 чи №10, але сьогодні грав на іншій позиції, і це не проблема".

Ба більше - це велике благо для всього Наполі. Де Брейне 9 разів повертав володіння, віддав 12 точних передач вперед, 10 разів просунув м'яч вперед на дриблінгу; завантажив фінальну третину аж 30 передачами (21 точна). Грубо кажучи, він перетворив банальний контроль м'яча Партенопеї на постійний тиск на суперника - те, що не під силу менш креативному гравцю.

Виклики? Треба звикати вести більше єдиноборств, а це загрожує травмами. Час покаже, чи витримає тіло, але поки це найзмістовніше використання ветерана, яке бачила публіка на "Дієго Марадона":

"Минулого року Кевін часто отримував травми, як і Ангісса, і Нерес. Нам ще треба над ним працювати, що вимагає терпіння. Але ми бачимо, як його фізичний стан швидко покращується. Видно, що йому подобається забивати голи".