Ну, і ще нюанс по грузинах.

Територія Грузії маленька за нашими мірками - лише 69700 км², із яких Тбілісі підконтрольні приблизно 57600 км².

Разом з тим, позаяк історія тих гір складна, неоднорідна, то й нація теж клаптева, що можна прослідкувати за прізвищами.

Отже, маленький лікбез...

Прізвища типу "Мікаутадзе", "Каладзе", "Арвеладзе" тощо найпопулярніш, і родом вони з заходу країни - Імеретії та Аджарії. Каха Каладзе, наприклад, народився у Самтредіа, а коріння Жоржа - у Батумі. Що означає "дзе"? Банально - "син".

Другими за популярністю є прізвища, як "Мамардашвілі", "Цитаїшвілі", "Давіташвілі" тощо. Їхнє коріння у східній Грузії - Картлі-Кахетії, де розкинулися Боржомі, Руставі, Горі і столиця Тбілісі. Суфікс "швілі" за суттю майже ідентичний "дзе" і означає "дитя".

На північному заході підконтрольної території виходять до моря вершини західного Кавказу. У тих краях живуть мегрели; їхні найбільші міста - Зугдіді в долині між вершинами та Поті на Чорному морі. Берія, Данелія - це вони. І Кварацхелія теж. Через особливий діалект у Тбілісі мегрелів розуміють, як ми гуцулів. Та Хвіча неодноразово наполягав, що пишається корінням та обожнює саме мегрельську кухню.

Ще у нинішній збірній Грузії є Лаша Двалі - один із "двалів", етнографічної групи, що лежить на стику між грузинами й осетинами.

Ну, і більше наразі нікого нема.

От в старі часи сяяв Давід Кіпіані - нащадок аристократії сванів із високогірного краю Сванеті на півночі країни. Свани відомі своєю мовою, яка віддалено нагадує грузинську, і ще унікальними вежами, що манять туристів.

Також високі гори і на крайньому сході країни, де мешкають хевсури, пшави, туші, мтіули. Їхні прізвища закінчуються на "-улі" - як, наприклад, у ексхавбека Карпат Сандро Гурулі.

І наостанок є ще Рача - це там, де знамените винне село Хванчкара. Площею Рача мізерна - затиснута між Сванеті на заході та Осетією на сході, і прізвища в тому краї здебільшого закінчуються на "-елі". Свого часу його носії виграли зі збірною СРСР Євро-1960 - це Слава Метревелі та Гіві Чохелі.