Усі живі президенти України — Зеленський, Порошенко, Ющенко, Кучма — відмовилися від польського ордена Білого орла. У поляків як завжди — дійсно вийшло допомогти українцям. Зрозуміти, що ми субʼєктні, можемо і маємо думати перед усім про українські інтереси. Як завжди, Польща зробила це в притаманній їй манері. Згадаємо історію, яку так люблять згадувати сучасні нащадки Речі Посполитої. У польській елітній та масовій свідомості сотнями років домінувало зверхне відношення до українців як до «молодшого брата» або селянської маси без повноцінної національної суб’єктності, що супроводжувалося скепсисом до ідей української незалежності. І тут буквально з 1989 року Польща отримала величезний шанс від Західної Європи. Захід зробив Польщу «пілотним проєктом» інтеграції постсоцтабору в ЄС і НАТО, масово вклавшись у її реформу й інфраструктуру. За час членства в ЄС Польща отримала близько 245-246 млрд євро, заплативши внесків ~83-84 млрд, тобто чистий плюс для країни — приблизно 160+ млрд євро, не рахуючи допомоги 90‑х. Але рахуючи допомогу 90-х — це приблизно 60 млрд євро, не забуваємо про інфляцію. 60 млрд стають 120 млрд євро. Тобто Польща стала вітриною Європи, отримавши загалом 360 млрд євро допомоги з 1989 року. Ось вам і економічне чудо Польщі. Справжні «східноєвпропейські тигри»)). Підсумовую. Поляки геть забули, чому вони опинились в радянському таборі. Забули, чому стали заможними в новітній історії. Геть загубилися в сучасній історії. Зробили максимально дурні помилки, які коштуватимуть їм багато. В них був шанс стати регіональним лідером. Натомість вони стали регіональним посміховиськом. Такі справи.