Найбільше хибне уявлення.

🦻

І мій секрет.«Те, що твоє, дається тобі легко».

Ух, підступний підхід.

🤔

Тобто, якщо тобі важко — це не твоє? Коли загорівся ідеєю, але стикнувся з труднощами — це не твоє? Можливо, ти досі живеш у цій ілюзії, але я мушу сказати:Навіть якщо ти й справді знайшов щось своє — твій шлях до результатів буде 😳 ВАЖКИМ.

І… тут можна заперечити в стилі транссерфінгу: мовляв, називаєш щось складним — і воно таким стане.Але все ж, я схиляюся до думки, що це твердження — правильне.Робити “не своє” було б у 1000 разів складніше, але й у своєму — справжнє варте зусиль не дається легко.Це ж надихає! Виявляється, коли важко — треба просто продовжувати. І це не привід закидати себе купою зайвих питань.🔓 Просто дій!⚡️⚡️⚡️⚡️

А чому тут ці фото? Розповім про свій невеличкий ⚠️ секрет. Коли я лише починав кар’єру баскетболіста, у мене все виходило круто, просто чудово. На тренуваннях з командою я витворяв сміливі речі. Був ефективним і результативним. Але після року тренувань і внутрішніх ігор ми вперше поїхали грати з іншою командою.💢 І це був повний провал. Мене охопив такий мандраж, що я навіть м’яча не міг зловити. Суцільні втрати, страх, сором, крики тренера… Мене замінили, і я з ганьбою сидів на лавці. На мене ж сподівались. І тільки у мене стався такий провал.👎 Того вечора я їхав в автобусі з думкою кинути баскетбол.

Поговорив з мамою — вона мене відмовила.… Ще півтора року я ходив на тренування, знову ставав «крутим», вирощував крила, і… під час наступної гри з іншим суперником я ❗️ЗНОВУ потрапив у ту ж яму.

Цикл без кінця. ♨️ ДЕСЯТКИ РАЗІВ.Кожного разу ти помираєш і народжуєшся наново.

Через півтора року це закінчилося — поступово, завдяки великій роботі над собою.⚡️⚡️⚡️⚡️Я знаю, що таке йти до своєї цілі через біль, змушуючи себе волею робити кроки.Баскетбол — це моє. І це було важко.