Хочу привітати всіх з днем Незалежності України. Для кожного ці слова це своя історія… Саме в ці часи, ми як ніколи розуміємо, що таке Незалежність. На жаль, через величезні втрати нашого Народу. Так звісно у мене є і фото і відео з прапором, з парламенту, але сьогодні я згадую Батька та Маму. Так вони не загинули на фронті, але саме росія, та росіяни винні що їх більше не має… Тому, хочу привітати всіх віршами свого Батька Федієнко Павло. Мега скромної людини, але яка все життя всією душею любила Україну. Ще за життя свого Батька, я завів йому сторінку у ФБ яку намагаюсь підтримувати та викладати туди вірші з його книжок. Але досить часто отримую бан від ботів на вірші батька, де він пише про людей іншої національності на літеру МОС…..І. ✍️ ВЕЛИЧНА МОЯ УКРАЇНАВід Чорного моря і аж до Полісся,Від сивих Карпат і до кряжу ДонбасуПрослалась велична моя Україна,Свята незалежна од віку країна.Усі регіони під прапором спільнимСьогодні будують державність щасливу.Моя Україна нескорена, вільна,Хоч іноді єдність ще в нас вередлива.Та все ж ми єдина сім’я в Україні,Й нам більше не можна збиватись з дороги.Щоб жити сім’єю у вільній країні,Будуємо разом майбутні чертоги. Рости, процвітай, дорога Україно!Лише у єднанні в нас пружиться сила,Серця зігріваються в сонячній дниніІ далі несуть нас відроджені крила.18 березня 2009 року(з книги “Любіть Україну”)✍️ МОЯ УКРАЇНА ТАКА НЕОСЯЖНАМоя Україна така неосяжна – Це землі степів, Лісостепу й Полісся.Це подих моїх українців звитяжних,Це вольності дух, що землею пронісся.Моя Україно, ти є вічна віра.Віками складалась важка твоя доля.О, скільки стерпіла ти недругів-звірів,Та в серці народу кувалася воля.Чому зустрічаються люди байдужіІ разом не йдуть до одного порогу?Єднання –це сила, в єднанні ми дужі,В єднанні ми впевнено станем на ноги.Тебе у обійми приймали багато,Та шкуру із тебе знімали прокляті,А ти все боролась за рідную хату,Щоб всі українці були брат за брата.Майдан розбудив наші душі назавжди.Моя Україно, не схибни з дороги!Коли ми всі разом – здобудемо правдуЙ майбутнього створим величні чертоги.4 серпня 2008 року🙏 Батько так і не дізнався, що 10.02.2023 року зник безвісті його онук Ярослав Федієнко. Молода людина, син мого брата. Для когось це сухі стрічки, але я їх вивчив напамʼять. «Під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування зброєнної агресії російської федерації. Ну і далі, шукають…» Тому.., так це свято, але якою ціною. Тож святкуючи, згадуйте про тих, хто вже не з нами. Повне вітання за цим посиланням.