Ахо, любі 🌿Сьогодні хочу підсвітити важливе. У східній культурі пуджа – це не просто ритуал, а сакральний момент, коли відкривається канал. І він відкритий дуже недовго.Важливо, щоб в цей час твоє ім’я прозвучало. Бо саме через ім’я відбувається включення у процес.І ми встигли передати наші імена! І не тільки тих, хто фізично був поруч. Ми передали імена всіх двійників і свідків – всіх, хто включений у це поле. І зробили це особливим способом, розділивши між собою букви. Кожна учасниця взяла свій спектр – імена, які починаються на певну літеру. І ми їх називали дуже швидко, щоб встигнути зловити мить і охопити всіх-усіх українок і українців, які підтримують Новий Союз із Життям.І те, що відбувалося далі… Пуджа була надпотужною – не лише емоційно, а й фізіологічно, тіло активно реагувало на процес.Після – абсолютне відчуття “амністії”, звільнення, виходу зі старої матриці. Наче відкрився прохід із чогось старого. Неначе дали можливість реально змінити траєкторію.А завершальним етапом стала молитва за Україну. Нас провели в окремий простір і дали можливість звернутися, кожній своєю мовою, своїми словами, зі свого серця.І цю молитву супроводжував головний пандит храму – носій духовних знань і практик, людина, яка має глибоке посвячення і право проводити такі ритуали.Це була кульмінаційна точка присутності, де ми від імені всіх українських жінок передали намір за життя, за мир, за процвітання України.Ми знаємо, що посаджені нами насінини ще будуть проростати в подієвому плані, інформація ще буде розгортатися і доповнюватися. Але найважливіше, те, заради чого ми подолали такий непростий шлях, відбулося!Оха!