Буває, скажеш або зробиш щось важливе, а потім ще пів дня думаєш: «А що тепер про мене подумають?»🙂Після сварки хочеться повернутися до розмови й пояснити все ще раз. Після важливого рішення - запитати: «Я правильно вчинила?» Після повідомлення - постійно перевірять телефон. Після співбесіди, побачення чи розмови з керівником - прокручувати в голові кожне слово.Здається, що нам просто хочеться бути зрозумілими. Але часто ми шукаємо не розуміння, а підтвердження, що з нами все гаразд.Саме тому одна фраза «Ти молодець» може заспокоїть, а один холодний коментар - зіпсувать весь день.Коли всередині не вистачає опори, ми починаємо дивитися на себе очима інших людей. Їхнє схвалення піднімає нас, а байдужість або критика змушують сумніватися у собі.Але чужа реакція - це не правда про вас‼️Це лише погляд іншої людини, сформований її досвідом, дитинством, страхами, переконаннями й тим, через що вона сама пройшла.Тому важливо вчитися запитувати себе не:«Що вони про мене думають?»А:«Що я сама думаю про себе?»«Чи залишаюся я на своєму боці?»Саме з цього і починається внутрішня опора❤️‍🔥😎Якщо ви відчуваєте, що надто залежите від чужої думки й хочете навчитися більше довіряти собі, для запису на консультацію пишіть у Direct ✨