Після таких ночей складно просто повернутися в робочий ритм і писати, ніби нічого не сталося. На Happy Monday є дуже доречний (на жаль) матеріал про те, як комунікувати з колегами після обстрілів і важких ночей. Порадами поділилася Світлана Майдан, HRD Pingle Studio.Основне:🔸

Звичне «Як ти?» не завжди підтримує. Після страшної ночі людина може не мати ресурсу пояснювати свій стан і просто відповість «нормально», навіть якщо це не так.

🔸

Фрази на кшталт «Сподіваюсь, усі ок, а тепер до питання…» можуть ставити в незручне становище тих, хто насправді не ок. Розмова вже пішла далі, а чесно відповісти стає важко.

🔸

«Тримайся», «Ви вже звикли», «Сподіваюсь, у вас не так страшно» — краще прибрати з комунікації. Навіть із добрим наміром вони можуть звучати як тиск або знецінення.Що можна сказати натомість:🔹

«Якщо захочеш поговорити — напиши». «Не обов’язково відповідати зараз». «Не знаю, які слова зараз доречні, але я поруч».А якщо потрібно перейти до роботи, краще одразу дати простір:🔹

«Розумію, що ніч була важкою. Якщо зараз ок, можемо коротко пройтися робочими питаннями. Якщо ні — скажи, будь ласка, коли краще».Або ще простіше:

«Є робоче питання. Це не терміново — відповідай, коли буде ресурс». Мені здається, це зараз важливо проговорювати. Бо життя й робота не зупиняються, але ми можемо бути уважнішими одне до одного. Не тиснути. Не вимагати швидкої відповіді. Не сприймати мовчання як ігнор. Іноді найкраща підтримка — це залишити людині право бути в будь-якому стані. Повний матеріал залишаю за посиланням