Блог економіста | Рахункова палата про ліквідацію наслідків Каховської катастрофи6 червн...

Рахункова палата про ліквідацію наслідків Каховської катастрофи6 червня 2023 року російські війська зруйнували греблю Каховської ГЕС, що спричинило одну з найбільших техногенних катастроф в Європі за останнє десятиліття. Наслідки виявились колосальними: без належного водопостачання залишилося 1,6 млн осіб, збитки довкіллю перевищили 146 млрд грн, а Україна втратила понад 14 кубічних кілометрів води.Уряду потрібно було терміново забезпечити населення питною водою, надати фінансову допомогу постраждалим та почати відновлення критичної інфраструктури. Для цього з резервного фонду та Фонду ліквідації наслідків збройної агресії було виділено значні кошти – понад 10,7 млрд грн лише у 2023 році.Рахункова палата України провела детальний аудит ефективності використання цих коштів. Результати аудиту показали, як екстремальні умови та системні недоліки впливають на державні витрати.Аудит підтвердив, що хоча кошти використовувалися за цільовим призначенням, процес супроводжувався значними порушеннями, що призвели до фінансових втрат та неефективності.1. Неконкурентні закупівлі та завищені ціни. Це центральна проблема, виявлена аудитом. Підрядників для будівництва магістральних водогонів обирали без застосування електронної системи закупівель, шляхом прямих пропозицій. Я думаю, просто не було часу на це, треба було діяти дуже швидко. Аудит виявив, що це призвело до неекономного використання 358,5 млн грн через значне завищення вартості робіт і матеріалів та ризику подальшого неекономного використання коштів на суму 162,4 млн грн.2. Проблеми з проєктною документацією. Аудит встановив низьку якість проєктно-кошторисної документації (ПКД), що збільшило вартість проєктів на 41% вже після їх затвердження та нерезультативне використання 83,7 млн грн бюджетних коштів, витрачених на розробку неякісної ПКД.3. Слабкий внутрішній контроль. Аудитори наголошують, що система внутрішнього контролю розпорядників коштів виявилася нездатною запобігти порушенням, що створювало ризики незаконного та неефективного використання ресурсів.Чому значна частина коштів повернулася до бюджету?Окремої уваги заслуговує той факт, що з виділених у 2023 році коштів 1,1 млрд грн з резервного фонду було повернуто до бюджету як невикористані. Це не просто "не встигли освоїти", а наслідок кількох вагомих причин:1. Активні бойові дії. Це головний фактор для прифронтових територій. - Миколаївська область: 274,2 млн грн на реконструкцію водоводу «Дніпро-Миколаїв» не використали через постійні обстріли. - Херсонська область: Повернуто 145,6 млн грн на аварійні роботи та 41,3 млн грн на ремонт об'єктів теплопостачання, оскільки виконання робіт було неможливим через інтенсивні обстріли.2. Некоректне планування та бюрократія. - Фінансова допомога: 449,2 млн грн було повернуто в Херсонській області, оскільки потребу в фінансовій допомозі спочатку розрахували на базі статистичної чисельності населення, а по факту звернень було набагато менше. Аналогічна ситуація з 47,3 млн грн у Миколаївській області. - Затримки з погодженням: У Херсоні асигнування на ремонтні роботи були відкриті лише 21 листопада 2023 року через тривалі бюрократичні процедури, тому провести роботи до кінця бюджетного року не встигли.Звіт Рахункової палати демонструє складну картину. З одного боку, уряд оперативно відреагував на кризу та виділив необхідні ресурси. З іншого – аудит висвітлив непрозорі закупівлі, слабке проєктне планування та неефективне управління фінансами, які ще більше загострюються в умовах війни. Нам для кризових умов потрібні гнучкіші, але водночас прозорі та підзвітні механізми для реалізації проєктів.