Canal Блог економіста - @economist_blog - №3928
✈️ Українська авіація сьогодніУкраїнська авіаційна галузь сьогодні опинилася в унікальному становищі: з одного боку - приклади стійкості та визнання у світі, з іншого - масштабні проблеми: закрите небо, втрата інфраструктури, дефіцит запчастин і відсутність державної підтримки.👉 Символи незламності. Antonov Airlines, навіть в умовах втрати «Мрії» та закритого українського неба, виконали понад 260 рейсів із критичними цивільними та військовими вантажами. Компанія отримала міжнародну нагороду від The Heavy Lift Group, підтвердивши репутацію України як країни, що володіє унікальною компетенцією в перевезеннях надважких і негабаритних вантажів. Це яскравий доказ того, що українська інженерна школа не лише жива, а й конкурентоспроможна на глобальному рівні.👉 Кадри та майбутнє. Довгий час для української інженерії загалом була характерна проблема - молодь обирала ІТ чи бізнес, а не авіаційні чи технічні спеціальності. Але останні роки показали цікавий зсув: Київський авіаційний інститут зафіксував зростання попиту, на нього припало 75% усіх заяв на авіаційний напрям. Це свідчить, що підлітки знову повірили в перспективу галузі. Якщо держава та бізнес підтримає цю тенденцію інвестиціями у навчання й практику, ми можемо закласти фундамент для відновлення авіаційної промисловості вже після перемоги.👉 Війна та системні виклики. Повномасштабне вторгнення фактично зупинило пасажирську авіацію, зруйнувало інфраструктуру, розірвало виробничі ланцюги. Сьогодні українські авіакомпанії працюють у трьох сценаріях: ті, хто перебрався за кордон; ті, хто призупинив діяльність; і ті, хто остаточно закрився. Найбільший виклик — запчастини: авіатехніка ремонтується за рахунок старих запасів, а без імпортозаміщення вже через кілька років значна частина парку ризикує втратити льотну придатність. Особливо критично це для гелікоптерів МИ-8, які є основними машинами ЗСУ.👉 Втрачена державна підтримка. До 2025 року галузь мала податкові та митні пільги, завдяки яким Україна могла розробляти нові літаки (Ан-178), модернізувати техніку та витісняти росіян із ринку. Скасування цих преференцій, як кажуть гравці ринку, призвело до подорожчання продукції на 25–40%, втрати інвестиційних програм та зупинки досліджень. І тут треба зробити відступ. У ЄС державна допомога підприємствам жорстко обмежується. Якщо Україна рухається в напрямку членства, то безконтрольні пільги у стилі «зняти податки з цілої галузі» не пройдуть. Натомість європейський підхід - це цільові програми, спільні науково-технічні проекти (наприклад, Horizon Europe), дешеві кредити під інновації та держзамовлення в оборонній сфері. Це саме ті інструменти, які Україні варто адаптувати, а не відтворювати стару модель «податкових канікул».👉 Міжнародний ринок як шанс. Попри все, українські компанії утримують позиції. «Авіакомпанія Константа» стала найбільшим у світі оператором літаків Ан-26, виконуючи гуманітарні місії для ООН. Україна витіснила росіян із 43% цього ринку. Це говорить не лише про політичний фактор, а й про реальну конкурентність українських авіаторів.👉 Імпортозаміщення. Критичне питання - запчастини, багато літаків та вертольотів досі залежать від комплектуючих російського виробництва, що походять ще з радянських часів. Якщо за 2–3 роки їх не замінити українськими чи західними аналогами, частина парку просто стане на землю. Це вдарить не лише по бізнесу, а й по обороноздатності. Тут, мабуть, потрібна системна державна програма - не «гроші на все», а конкретне фінансування імпортозаміщення ключових компонентів.📌 Українська авіація - це і бізнес, і елемент обороноздатності, і символ технологічної державності й потенційно драйвер відновлення після війни. Але необхідна системна програма імпортозаміщення та інвестиції у кадри. Кожен український літак чи вертоліт, що працює на міжнародних ринках, - це не лише джерело валютної виручки, а й сигнал, що Україна залишається високотехнологічною державою.#авіа
321
25-08-21 10:38