Блог економіста | Чорне море, торгівля та страхування: чому розмінування критично важлив...

Чорне море, торгівля та страхування: чому розмінування критично важливеРозмінування Чорного моря – не просто питання безпеки. Це ключ до зниження вартості морських перевезень, а отже – до зменшення вартості українського експорту та імпорту.Кожна дрейфуюча міна – це ризик для суден, а ризик у судноплавстві означає вищі страхові премії. Чим вища небезпека, тим дорожче страхування і тим більше витрат на перевезення. За останній час у Чорному морі було встановлено понад 400 морських мін, і деякі з них зараз дрейфують. Але це лише ті, що були виявлені після початку роботи міжнародної протимінної групи. Від початку війни мін у Чорному морі було знешкоджено значно більше – лише Румунія повідомляла про понад 100 знищених дрейфуючих мін.Для боротьби з цією загрозою Туреччина, Болгарія та Румунія створили Чорноморську військово-морську протимінну групу. Вона працює в національних водах цих трьох країн, а керівництво групою здійснюється почергово: наразі командування перейшло до Болгарії, після чого у другій половині цього року його візьме на себе Румунія. Група створена на три роки, але якщо жодна з країн-учасниць не заявить про вихід, її діяльність буде автоматично продовжена ще на такий же термін.З липня 2024 року три країни почали спільні операції з виявлення та знешкодження мін. Під час першої активації 1 липня зі Стамбула вийшли п’ять кораблів: по одному мінному тральщику від Болгарії та Румунії, а також три турецькі судна, які розпочали підготовку до розмінування. 19 вересня відбулася друга активація – три тральщики (по одному від кожної країни) інтенсивно працювали, а оперативний штаб операції розташовувався на допоміжному судні ВМС Туреччини. У середині листопада відбулася третя активація, в рамках якої тральщики займалися виявленням мін між портами Бургас і Констанца.Однак українська акваторія залишається найбільш забрудненою мінами, а через військові дії провести повномасштабне розмінування поки що неможливо. Туреччина не пропускає військові кораблі, зокрема й українські тральщики, через протоку Босфор відповідно до умов Конвенції Монтре. Це означає, що навіть отримані Україною від західних партнерів судна для протимінної боротьби не можуть дістатися Чорного моря, а отже, їхнє використання відкладається до завершення війни.Знешкоджувати дрейфуючі міни набагато складніше, ніж розчищати стаціонарні мінні поля. Через постійний рух, спричинений течіями і вітрами, вони можуть непередбачувано змінювати своє розташування, загрожуючи судноплавству в різних зонах. Це ускладнює їхнє виявлення, а процес знищення потребує особливої координації, щоб не допустити пошкодження цивільних суден або власних кораблів.Попри ризики, українські експортери продовжують використовувати морські перевезення, оскільки вони залишаються найдешевшим варіантом у розрахунку на тонну вантажу. Водночас зростання вартості страхування і високий рівень небезпеки змушують судновласників відправляти до України старіші судна, які легше списати у разі пошкодження.Координація між країнами-учасницями має критичне значення, оскільки успішне розмінування потребує точного обміну інформацією про загрози, узгоджених дій та ефективного планування. ВМС Болгарії, Туреччини та Румунії постійно обмінюються розвідувальними даними та звітами, а також координують свої операції з іншими структурами НАТО.Чим швидше буде розмінована чорноморська акваторія, тим менше ризиків для судноплавства, нижчими будуть страхові витрати, а отже, експортно-імпортні операції стануть вигіднішими для України.#море