Fuente
EcoFactor | ️🦢 «ЛЕБЕДИНА ПІСНЯ» БОЛОХОВЦЯ: ЯК РЕФОРМУ СТВОРИЛА ОДНА ЛЮДИНА, А РЕЗУ...
1 290 Vistas/Alcance
2026-10-26 13:18
Mensaje №15344
‼️🦢 «ЛЕБЕДИНА ПІСНЯ» БОЛОХОВЦЯ: ЯК РЕФОРМУ СТВОРИЛА ОДНА ЛЮДИНА, А РЕЗУЛЬТАТИ ПОЖИНАТИМУТЬ МІЛЬЙОНИ СІМЕЙ БЕЗРОБІТНИХ ЛІСІВНИКІВ
Чотири роки ДП «Ліси України». І, судячи з ювілейного допису Юрія Болоховця, складається враження, що без нього український ліс досі ріс би в різних районах і не знав, що таке централізований менеджмент.
😏
Текст написаний у жанрі «я, команда, Президент, Уряд — і трохи статистики для переконливості». 360 підприємств об'єднали, корпоративне управління запровадили, закупівлі централізували, міжнародну звітність зробили — одним словом, майже «лісовий Сінгапур» побудували.
Щоправда, є одна маленька проблема: у цій історії практично відсутні незручні питання.
Де цифри щодо вартості самої реформи? Скільки коштує управлінський апарат? Скільки отримують топменеджери? Скільки витрачено на закупівлі? Які результати аудитів? Скільки кримінальних проваджень виникло навколо діяльності посадовців? Яка ефективність використання мільярдів? І найголовніше — що отримав рядовий лісівник?
Натомість маємо красиву формулу:
💰 прибуток — це реформа;
🔍 кримінальні провадження — це тиск;
💼 централізація — це ефективність;
👔 керівники — це герої;
🌲 а критики, мабуть, просто не зрозуміли велич задуму.
Особливо зворушує пасаж про те, що «критика змушувала нас бути сильнішими». Дійсно. Настільки сильнішими, що після завершення каденції можна написати власну історію успіху — без зайвих деталей про те, хто, скільки і за що відповідав.
А згадка про Віктора Смаля взагалі виглядає як передача естафетної палички: мовляв, не думайте, що це була одна каденція — це ціла історична школа.
🏆
І все це під соусом «тепер, коли я вже не очолюю підприємство, можу спокійно озирнутися назад».
Саме так. Коли крісло вже позаду, значно легше розповідати, наскільки геніально ти ним користувався.
Але є нюанс: лісова галузь — не мемуари.
Тут недостатньо написати «ми це зробили». Потрібно показати повний баланс: не тільки прибуток, а й витрати; не тільки мільярди, а й зарплати працівників; не тільки красиві реформи, а й закупівлі, кадрові рішення, кримінальні провадження та відповідальність конкретних посадовців.
Бо справжню оцінку реформі дає не ювілейний пост її автора.
Її дають цифри, аудит, правоохоронні органи, працівники та стан українського лісу.
Тож чотири роки ДП «Ліси України» — це точно привід для аналізу.
Але перетворювати ювілей на «Оскар за особистий внесок у створення власного пам'ятника» — це вже трохи перебір.
🎭
🦢 Лебедина пісня прозвучала.
Тепер час почути незалежний аудит цієї історичної реформи.
Хоча Держаудитслужба але показала мільярдні збитки досягнень Болоховця, отримані внаслідок "схем" і "скруток" Болоховця і Ко, поданих від видом реформи і прозорості...
https://www.facebook.com/share/1HXLnSWoqm/
Чотири роки ДП «Ліси України». І, судячи з ювілейного допису Юрія Болоховця, складається враження, що без нього український ліс досі ріс би в різних районах і не знав, що таке централізований менеджмент.
😏
Текст написаний у жанрі «я, команда, Президент, Уряд — і трохи статистики для переконливості». 360 підприємств об'єднали, корпоративне управління запровадили, закупівлі централізували, міжнародну звітність зробили — одним словом, майже «лісовий Сінгапур» побудували.
Щоправда, є одна маленька проблема: у цій історії практично відсутні незручні питання.
Де цифри щодо вартості самої реформи? Скільки коштує управлінський апарат? Скільки отримують топменеджери? Скільки витрачено на закупівлі? Які результати аудитів? Скільки кримінальних проваджень виникло навколо діяльності посадовців? Яка ефективність використання мільярдів? І найголовніше — що отримав рядовий лісівник?
Натомість маємо красиву формулу:
💰 прибуток — це реформа;
🔍 кримінальні провадження — це тиск;
💼 централізація — це ефективність;
👔 керівники — це герої;
🌲 а критики, мабуть, просто не зрозуміли велич задуму.
Особливо зворушує пасаж про те, що «критика змушувала нас бути сильнішими». Дійсно. Настільки сильнішими, що після завершення каденції можна написати власну історію успіху — без зайвих деталей про те, хто, скільки і за що відповідав.
А згадка про Віктора Смаля взагалі виглядає як передача естафетної палички: мовляв, не думайте, що це була одна каденція — це ціла історична школа.
🏆
І все це під соусом «тепер, коли я вже не очолюю підприємство, можу спокійно озирнутися назад».
Саме так. Коли крісло вже позаду, значно легше розповідати, наскільки геніально ти ним користувався.
Але є нюанс: лісова галузь — не мемуари.
Тут недостатньо написати «ми це зробили». Потрібно показати повний баланс: не тільки прибуток, а й витрати; не тільки мільярди, а й зарплати працівників; не тільки красиві реформи, а й закупівлі, кадрові рішення, кримінальні провадження та відповідальність конкретних посадовців.
Бо справжню оцінку реформі дає не ювілейний пост її автора.
Її дають цифри, аудит, правоохоронні органи, працівники та стан українського лісу.
Тож чотири роки ДП «Ліси України» — це точно привід для аналізу.
Але перетворювати ювілей на «Оскар за особистий внесок у створення власного пам'ятника» — це вже трохи перебір.
🎭
🦢 Лебедина пісня прозвучала.
Тепер час почути незалежний аудит цієї історичної реформи.
Хоча Держаудитслужба але показала мільярдні збитки досягнень Болоховця, отримані внаслідок "схем" і "скруток" Болоховця і Ко, поданих від видом реформи і прозорості...
https://www.facebook.com/share/1HXLnSWoqm/