⚠️

Який же цинізм…

🤦‍♂️
Вчора Тарас Висоцький розповідав, наскільки важливо розвивати повний виробничий цикл — від переробки деревини до готової продукції, створювати додану вартість і робочі місця.
Звучить красиво. Майже як стратегія розвитку.
Але є одне незручне питання: а що саме залишилося розвивати, якщо протягом попередніх років лісогосподарські виробничі потужності, цехи, склади та обладнання масово виводилися з системи та реалізовувалися?
Спочатку — оптимізація, укрупнення, продаж активів.
Потім — розповіді про необхідність глибокої переробки.
Спочатку демонтуємо виробничий ланцюг, а потім урочисто відкриваємо для себе, що повний виробничий цикл — це добре?
Особливо цинічно це звучить на тлі того, що дефіцит сировини та проблеми з доступом до неї самі представники деревообробної галузі називають одним із ключових факторів, що стримують виробництво.
То, можливо, перш ніж фотографуватися біля верстатів і говорити правильні слова про «додану вартість», варто публічно відповісти на просте питання:
ХТО, КОЛИ І ЗА СКІЛЬКИ продавав те, що сьогодні держава знову збирається відновлювати?
Бо дуже легко розповідати про майбутнє, коли за минуле ніхто не хоче відповідати.

🌲