🚨Мільйони для своїх.Сотні мільйонів в рік - родичам і кумам, і друзям. Звільнення для чужих.Поки українці скидалися на дрони, автівки та амуніцію для фронту, у лісовій галузі відбувалася своя «реформа». Під прикриттям оптимізації тисячі працівників втрачали роботу, ліквідовувалися лісгоспи, зупинялися деревообробні виробництва, а цілі трудові колективи викидалися за борт.Лісівникам пояснювали, що грошей немає.Немає грошей на робочі місця.Немає грошей на розвиток підприємств.Немає грошей на соціальні гарантії.Немає грошей на людей, які десятиліттями створювали та зберігали лісове господарство України.Але дивним чином гроші знаходилися на інше.На багатомільйонні зарплати.На премії.На винагороди.На утримання численних радників, довірених осіб та наближеного управлінського оточення.І тут виникає головне питання: якщо галузь потребувала тотальної економії, то чому ця економія стосувалася виключно простих працівників?Чому тисячі лісівників були змушені платити за реформу власними робочими місцями?Чому закривалися підприємства, які годували цілі райони?Чому скорочували людей, але не скорочували мільйонні виплати керівній верхівці?За роки керівництва Юрія Болоховця галузь пережила безпрецедентну централізацію влади та фінансових потоків. Те, що раніше залишалося в регіонах, працювало на місцеві громади та забезпечувало роботою людей, почало концентруватися в руках вузького кола управлінців.Лісівники по всій країні ставлять однакове питання: кому насправді була вигідна ця реформа?Державі?Працівникам?Громадам?Чи все ж таки тим, хто отримував захмарні винагороди та контролював фінансові потоки під прикриттям гучних лозунгів про ефективність?Найбільш цинічно це виглядає на фоні війни. У час, коли країна рахувала кожну гривню, коли військові потребували підтримки, коли бізнеси закривалися через кризу, в державній лісовій галузі окремі посадовці продовжували отримувати суми, про які пересічний працівник не міг навіть мріяти.Сьогодні тисячі звільнених працівників мають право отримати відповідь.Скільки людей втратили роботу заради цієї «оптимізації»?Скільки підприємств було фактично знищено?Скільки мільйонів було виплачено наближеному керівництву?І головне — чи варто було руйнувати систему, яку будували покоління українських лісівників, заради збагачення вузького кола обраних?Бо коли для простих працівників немає нічого, а для своїх знаходяться мільйони — це вже не схоже на реформу. Це схоже на зовсім іншу історію.Спільнота EcoFactor, за дорученням працівників лісової галузі....