Зʼїж книгу | Людина vs система, логіка vs абсурд, Франц К. vs Йозеф К.«Процес»Франц...

Людина vs система, логіка vs абсурд, Франц К. vs Йозеф К.«Процес»Франц Кафка5/5Одного разу банківського службовця вищої ланки Йозефа К. заарештовують. Причину арешту йому не повідомляють і навіть дають дозвіл надалі жити звичним життям й ходити на роботу. Однак тепер паралельно з його буденністю починається (безнадійний!) судовий процесЦікаво, що тема з’ясування причини процесу майже не обговорюється. Більше того, деякі другорядні персонажі, на відміну від самого Йозефа К., знайомі з його справою, а дехто навіть удає, ніби прагне йому допомогтиІсторія, що розгортається в романі, радше нагадує реалістичний сон, ніж саму реальність: зал судових засідань — це кімната на верхньому поверсі багатоквартирного будинку (така собі небесна канцелярія?), книги чиновників — журнали з порнографією (можливо, тому, що їхня робота доволі брудна), художник продає Йозефові три різні, але однакові картини (як і пропонує три різні, але однаково безнадійні версії розв’язання його справи), а чесний адвокат фактично поневолює свого клієнта, який обирає шлях нескінченного затягування процесу, щоб уникнути покаранняАвтор, з усією увагою до деталей, створює надзвичайно тонкий, абсурдний світ і безжально закидає туди свого, спершу, впевненого в собі героя, якому належить у всьому розібратисяАле чи можна тут хоч у чомусь розібратися і таки «увійти до закону», коли «при брамі стоїть вартовий»?Кафка, здається, натякає нам, що ні. І не лише тому, що бюрократичні кола пекла, можливо, навіть гірші за дантівські, а й тому, що людина схильна так сильно зменшуватись перед обличчям влади, що готова приймати її правила гри й не заглиблюватисьА ми з вами, навпаки, дуже любимо заглиблюватись, тому ось ще кілька варіантів пояснення тексту (все ж таки роман ніби створено для СПГС 🙂):• можливо, ця історія не стільки про провину перед законом, скільки про внутрішнє відчуття провини, яке супроводжує людину протягом життя. І саме ця провина найчастіше здається безкінечною. І навіть довівши свою невинність, суспільство знайде, у чому ще вас звинуватити. Адже, ми народжуємось грішними• можливо, ця історія не стільки про збірний образ жертви системи, скільки про самого Франца К.Йозеф, як і Франц, — крихка натура, яка зрештою мириться з вироком. Однак не всі ж такі, чи не так? Не всі змиряються з безглуздістю спротиву (і я, до речі, на боці непримиренних, пробач, Йозефе!)• можливо, ця історія (трошки конспірологічно, але най буде), написана 1914–1915 року, пророкує майбутній, майже абсурдний, але на жаль реальний тоталітаризм• релігійні інтерпретації залишимо осторонь — їх можна знайти практично всюди (а той, хто вважає, що не практично всюди — нехай перший кине в мене камінь 🌝)Суб’єктивно.Якою б не була правильна інтерпретація, чи яка б із них (а в літературній критиці їх 100500) вам не подобалася найбільше, цей текст насамперед цінний тим, що неймовірним чином віддзеркалює сучасну реальність (або ж наш сьогоднішній «реалістичний сон»).Очевидно, що Кафка випередив свій час, і так само очевидно, що нам, на жаль, ніколи не прочитати цей роман очима людей 1925 року. Ми дивимося на нього розбещеним сучасною літературою поглядом, і, можливо, декому ідеї Кафки можуть здатись не надто оригінальними, але саме його творчість стала прообразом безлічі сучасних текстівКнига — супер. Читати обов’язково! #зк_відгук