Зʼїж книгу | Відлюдник VS суспільство + культурність VS природність«Доктор Серафіку...

Відлюдник VS суспільство + культурність VS природність«Доктор Серафікус»В. Домонтович5/5Василь Комаха, він же Доктор Серафікус, живе звичайне життя інтровертного інтелектуала. Одного дня він розуміє, що хотів би мати дитину, проте навіть думки про звʼязок із жінкою його лякають, адже він вважає «людські пристрасті низькими, плотські бажання — нечистими». Та на його життєвому шляху таки зустрічається жінка, з чого й виростає романГоловний герой — гіперболізований і водночас карикатурний образ інтелігента. Зовні він буквально шарж — крупний чоловік із великою головою та руками (одна з героїнь його навіть називає Пупсом), а всередині — раб логіки, не здатний на справжні почуття. Автор наділяє його подвійним (навіть потрійним, якщо разом із Пупсом) імʼям та образом.«Василь Комаха» відсилає до кафкіанського образу замкненої людини, «Доктор Серафікус» — до серафічного, ангельського, піднесеного, що перегукується з відразою героя до тілесноті. Прізвисько «Пупс» також цілком підходить головному герою, адже характеризує його інфантильність та розгубленість (наприклад він якось сів на потяг та зрештою забув, у яке місто приїхав). Зрештою виходить такий собі збірний образ трохи розгубленого інтелектуала-відлюдника, якому важко знайти собі місце на землі та чиє життя опиняється в примітках до книг, які він пише. До речі, дуже цікаво, що у автора, як і в головного героя, також у житті було багато псевдонімів; крім того, в образі Василя Комахи значною мірою можна побачити самого ДомонтовичаХотілося б повернутися до сюжету, але розгулятися тут не вийде, адже сюжет будується на класичному любовному трикутнику (іронічно, що раб раціо потрапляє в трикутник) і завершується історія відкритим фіналом. Цікаво, що двома сусідами по трикутнику письменника Комахи є художник Корвин та акторка (така собі сучасна вільна «нова жінка») Вер. Таким чином автор буквально розбудовує творчий світ, який підкріплює частими згадками митців від Лесі Українки до Клее, іноді з іронією:— Хочеш, я тобі полічу до ста?Корвин згоджується. Чому поезії Лесі Українки чи Рильського потрібно вважати цікавішими від чисел, перелічених до ста або до тисячі. Числа в Ірчиних устах бринять пафосом і несподіванкою найвишуканішої поеми Клас)Загалом треба сказати, що іронія та гумор вдаються Домонтовичу іноді краще за те, що сьогодні можна почути від сучасних коміків. Як бонус — ще й вишуканість мови з кокетливими «очевидячками» та «добриднями» й неочікувана (як на середину минулого століття) відвертість. Ось, наприклад, Комаха відмовляється від думки про секс, аргументуючи це тим, що навіть сучасні костюми не передбачають таких дій:Звичайні культурні люди рішуче заперечують усе, що пов’язано зі шлюбним актом. Костюм сучасної людини остільки не пристосований до державного акту, що розстібнутий ґудзик і незав’язана краватка скандалізують. Будь ласка, подбайте про те, щоб ваша спільнота вимагала від людини пов’язаної краватки та застебнутих ґудзиків. Отже, з цього вже погляду шлюбний акт повинен розцінюватися як антигромадський та антисоціальний вчинок Про що роман.Більшою мірою це історія протиставлення інакшого (про Комаху навіть говориться в тексті, що він «не людина, а так, амфібія, малюк, якась фікція», а ще ми навіть не певні щодо його сексуальної орієнтації) решті світуСубʼєктивно.Якщо в школі ви, як і я, були жертвою не дуже динамічних трагічних текстів української літератури, то цей роман є повною протилежністю згаданого! Попри те, що «Доктор Серафікус» було написано майже сто років тому, цей роман пропонує абсолютно актуальні теми. Щиро раджу Обовʼязково прочитайте(!) цей прекрасний текст, бо це те, чим ми, українці, справді можемо пишатисяНа цьому все💚#зк_відгук 138 (32)