Почнемо з того, що це дослідження було проведено на СУЧАСНИХ дівчатах в СУЧАСНИХ умовах і аж ніяк не може бути індикатором еволюційних особливостей. Всі еволюційні звʼязки – це просто припущення, отже, висновки з цього дослідження можуть бути індикаторами лише поведінки СУЧАСНИХ дівчат в СУЧАСНОМУ суспільстві. Звучить логічно? Рухаємося далі.

Авторка, чиє відео я не вставила, почала з риторики, що жінки еволюційно жили в тісних общинних стосунках, разом акумулювали ресурси і працювали на взаємодопомогу (зокрема у вирощуванні дітей, що вже є 🚩), і «кращість» в соціально важливих аспектах (як-от більш ефективне здобування ресурсів) толерувалося (саме толерувалося, менше схвалювалося), а от в персональних аспектах вона навела приклад «харизми або краси, які приваблюють більше самців», мовляв, це не може принести користь всій общині/коаліції і не буде схвалюватися іншими жінками. Водночас про чоловіків вона дійшла до висновку, що вони «за» першість в чомусь, бо вони не покладалися на зграю (чому є безліч спростувань) в більшості питань, за винятком війн чи полювання (🚩), і тому їм не треба було вибудовувати соціальні зв’язки.
Починаючи навіть з цього підходу до розділу «функцій» на стереотипно чоловічі (полювання, боротьба) і стереотипно жіночі (збиральництво і догляд за дітьми) ми вже можемо розуміти, що тут геть нічого від еволюційної біології нема – чимало разів було доведено, що жінки приймали активну участь в полюванні нарівні з чоловіками, і полювали ті особини, які були швидші, сильніші і кращі, незалежно від статі. Також існували цілі племена і поселення жінок, які або не мали дітей взагалі і викрадали/підбирали нових мешканок для поселення, або мали дуже обмежені контакти з чоловіками виключно для розмноження і залишали лише дівчат. (чесно, я навіть не бачу сенсу це науково обґрунтувати, це очевидна патріархальна пропаганда)

Проте з цього дослідження дійсно можна зробити висновки – а саме те, що жінки з найменшого віку (в дослідженні було 3 роки) муштруються патріархатом у навчену конкуренцію, яка не має геть нічого спільного з їхніми реальними потребами. Дитяча психологія у дітей близько 3-х років виявляє дуже-дуже мало статевих розбіжностей, і контрольна група (хлопчики 3-х років, які росли із заохоченням їх індивідуальних досягнень), показує, що навʼязані дівчаткам гендерні норми і правила поведінки змушують їх конкурувати ще змалечку. Результат цього дослідження – нагальна необхідність боротися проти патріархату, а не закріплювати його вплив меседжами, що жіноча конкуренція – «природня».

Накінець, ще одне спростування цьому я маю як жінка, яка є радикальною феміністкою не один рік. Жодного разу, після усвідомлення штучності жіночої конкуренції, у мене не виникало негативних емоцій до жінок, які досягли більше за мене, які кращі за мене. Я щиро радію за подруг, які заробляють більше за мене. Я щиро радію за подруг, які мають набагато крутішу форму, офігенні мʼязи і досягнення в спорті. Я радію, коли хтось розумніша за мене, смішніша за мене, харизматичніша за мене, і мене це не відштовхує – навпаки, приваблює і тягне до людини, і саму мене мотивує рухатися вперед і досягати того, що, як я бачу на прикладі жінок навколо мене – цілком можливо.

Важливо ідентифікувати шкідливі наративи і call them out. Важливо не давати їм розповсюджуватись. Навіть – особливо якщо їх розповсюджують жінки.