Canal Духівник - @duhivnyk - №2711
ОСЬ ТУТ ТРЕБА МОЛИТИСЯОповідання про сердечну молитвуСерце моє і тіло моє радісно тужать за Богом Живим»— Псалом 83:3«Треба з голови зійти в серце. Поки у вас молитва лише головна — нічого не буде»ПЕРЕДМОВАЄ сни, є видіння ,що минають, як дим від згаслої свічки, — і є такі, що впалюються в душу розпеченою печаттю, після яких людина прокидається вже іншою. Не тому, що побачила щось незвичайне, а тому, що її торкнулася рука, якої вона шукала все життя.Це оповідання народилося з такого сну — з видіння, що прийшло в той час, коли серце шукало Ісусову молитву, коли сторінки аскетичних книг шелестіли перед очима навіть уві сні, коли голос старців, що навчали про молитву серця, лунав із навушників у тиші засинання.Святі отці вчать, що є два роди молитви: молитва голови і молитва серця. Перша — лише тінь молитви, розумова вправа, колесо думок, що крутиться само по собі. Друга — справжнє предстояння перед Богом, коли слово «Господи, помилуй» вимовляється не устами й навіть не розумом, а самою глибиною людської істоти.«Молитва, що стоїть лише в голові, — це не молитва, — писав святитель Феофан Затворник. — Поки ми живемо розумом, ми живемо на поверхні самих себе, на периферії своєї істоти. Увійти в серце — означає увійти всередину себе, стати перед Богом у глибині своєї особистості».І ось — серед пошуку, серед спраги, серед нічних читань і молитовних зітхань — прийшов цей сон. Прийшов як відповідь. Як рука Христова, покладена на груди, із словами, що стали назвою цього оповідання: «Ось тут треба молитися. Серцем».Прот Роман
617
26-02-27 15:28