Незавершену абетку Нарбута завершили — щоб продати по літері.До Дня Незалежності Gunia Project презентували «Абетку» — колекцію позолочених підвісів за мотивами шрифту Георгія Нарбута, по ₴8,900 за літеру, з фотопроєктом і виставкою. У фотопроєкті 32 українці, кожен уособлює свою літеру: Ліна Костенко, Джамала, Жанна Кадирова, військові, науковці. Виставка — в музеї Грушевського, до 23 серпня. За описом бренду прикраси — це «ювелірне прочитання нарбутівського шрифту, що постало в процесі ретельного дослідження».Про дослідження варто говорити точно, бо з ним треба знайомитися, а нам це просто не показують. Носії українського задуму мертві, і ніхто не записав за ними ні цитат, ні лекцій — у тому числі за Нарбутом, а у проєктах відтворення ідентичності ми виступаємо не першим свідком, а другим: це ми розповідаємо про 1) задуми від імені автора і 2) задуми від імені сьогодення. А другого свідка, на відміну від автора, можна допитати: звідки знаєш, на що спираєшся, покажи джерело? Що це за реєстр свідчень, в межах якого ми говоримо? Для форми літер у проєкті була запрошена шрифтова студія: адже Нарбут абетку не завершив до своєї смерті, і комплект літер дорозробила Kyiv Type Foundry — зібрала літери з друкованих артефактів, вивела формулу для цілого алфавіту, що варто було б проглянути детально. Хто ж був також допитаний про історії літер? Скандал уже відповів. Літеру «Ґ» віддали 20-річному чемпіону з ММА, у чиїх соцмережах повно російської мови, треків російських реперів і фото з росіянами вже під час повномасштабної війни. Бренд перепросив, героя прибрав, літеру лишив порожньою — «як нагадування про помилку». Але Ґ — одна з найбільш репресованих літер: вилучена в 1933-му, повернута в 1990-му. Якби дослідження сягало історій, а не лише форм, людину на цю літеру підбирали б найобережніше з тридцяти трьох. У кредитах є шрифтова студія, фотограф, арт-директорка, кураторка — а історика немає. Вакансію для нього стало видно, коли «Ґ» спорожніла вже вдруге: його варто мати, коли ти працюєш з українською ідентичністю.Тому ключова операція від Ґуні тут — не реконструкція абетки, а її мовчазна декомпозиція: розбирання цілого на товарні одиниці. Абетка Нарбута — система: західноєвропейський і український мистецький погляд на ландшафт, флору і фауну, зшитий зі стилем української книги. Вона говорить так сильно лише цілою. Gunia продає її по літері, точно повторюючи американський тренд initial pendant: літера означає не мову, а перше ім'я носія. Носія підвіса, звісно, а не носія мови. Окрема літера на ланцюжку не говорить нічого, крім «я красива форма» — зате супровідний текст до неї використовує кілограми пафосу державницького масштабу джерела.І ось тут ми добираємось до суті, бо ця риторика — це золочення сухозліткою: поталь тонша за частку міліметра дає враження справжнього золота, але варто предмету побути у вжитку — і основа проступає. Золото справжнє! Просто його — мікрон. І "годують" нас ним не один рік. Ми підміняємо поняття і методи з бажання підсилити пафос: адаптацію — коли трохи переінакшуємо історичний зразок — називаємо дослідженням. Декомпозицію — коли руйнуємо цінне як ціле без явної мети і показуємо вибірково — називаємо реконструкцією. Репрезентацію — буквально ctrl+c, ctrl+v — називаємо рефлексією. Слова добираються в «український» за духом проєкт тому, що сильно звучать, а не тому, що сильно доводять. Така робота не свідчить про роботу над важливим — вона створює ілюзію причетності до важливого.До чого ми прийшли — це тепер український стандарт? Стандарт на американський тренд носити першу літеру імені, стандарт на подарунок? Чи вже кліше — стандарт, який забув, навіщо він? Сухозлітка — це золото, яке забуло, що воно покриття. Тільки продають її нам щоразу за ціною золота.P.S. Зате Gunia переписала себе з латинки й одягнула в українські літери в головній картинці кампейну. Це великий плюс — і, можливо, хтось із брендів стане на цю стежку за ними.