Венсаркома, або трансмісивна венерична пухлина собак, — це особливий вид пухлини, який може передаватися від однієї собаки до іншої живими пухлинними клітинами. Тобто це не вірус, не бактерія і не «звичайна інфекція», а саме пухлинні клітини, які при прямому контакті потрапляють на слизову оболонку або пошкоджену шкіру іншої тварини й можуть там прижитися. Це одна з небагатьох відомих у природі пухлин, яка здатна передаватися між тваринами як «живий трансплантат» пухлинних клітин. У собак така пухлина існує дуже давно й, за сучасними даними, походить від давньої клітинної лінії, яка передається між собаками протягом тисяч років. 🧬 Чому це не зовсім «звичайний рак»?У більшості випадків рак виникає всередині організму конкретної тварини: одна з її власних клітин починає неконтрольовано ділитися, утворюючи пухлину.З венсаркомою ситуація інша.Тут пухлинна клітина вже існує в організмі хворої собаки, а потім при тісному контакті може механічно переноситися на іншу собаку. Якщо вона потрапляє на слизову оболонку або мікротравмовану тканину, то може закріпитися й почати рости вже в новому організмі. Простіше кажучи:собака не “підхоплює рак” через повітря чи миску, а отримує пухлинні клітини при прямому контакті з ураженою ділянкою іншої собаки.🔄 Як передається венсаркома?Найчастіше венсаркома передається під час в’язки, тому її й називають венеричною пухлиною. Але важливо розуміти: вона не завжди пов’язана лише зі статевим контактом.Пухлинні клітини можуть переноситися також під час:🐾 обнюхування статевих органів;🐾 вилизування уражених ділянок;🐾 кусання;🐾 тісного контакту між безпритульними або нестерилізованими тваринами;🐾 контакту зі слизовими оболонками рота, носа або очей.Саме тому венсаркома може з’являтися не тільки на статевих органах, а й у носовій порожнині, ротовій порожнині, на шкірі або біля очей. 🐕 У яких собак ризик вищий?Найчастіше венсаркома зустрічається у собак, які мають вільний вигул або жили на вулиці. Особливо часто її виявляють у тварин із невідомою історією життя, собак після притулків, перетримок, самовигулу або неконтрольованих в’язок.У групі ризику:🔸 некастровані кобелі та нестерилізовані суки;🔸 собаки, які мають контакт із великою кількістю інших собак;🔸 тварини з вулиці або з невідомим минулим;🔸 собаки після неконтрольованих в’язок;🔸 тварини з ослабленим імунним захистом.У Північній Америці та більшій частині Центральної й Північної Європи ця пухлина реєструється нечасто, але в багатьох регіонах світу, особливо там, де є велика кількість безпритульних собак, вона трапляється значно частіше. 🩸 Як виглядає венсаркома?Зовні венсаркома часто має вигляд пухкої, вузлуватої, інколи «цвітної капусти» маси. Вона може бути маленькою — лише кілька міліметрів, а може виростати до великих розмірів. Її поверхня часто запалена, легко травмується, кровоточить і може мати виразки. Найчастіші ознаки:🩸 кров’янисті виділення зі статевих органів;🩸 краплі крові на підлозі або підстилці;🩸 часте вилизування статевих органів;🩸 набряк або видиме новоутворення в ділянці петлі чи препуція;🩸 неприємний запах;🩸 дискомфорт під час сечовипускання;🩸 кровотеча після контакту або огляду;🩸 у кобелів іноді може бути неможливість повністю втягнути статевий член назад у препуцій.У сук пухлина може розташовуватися глибоко у піхві, тому власник іноді бачить лише кров’янисті виділення й помилково думає, що це «затяжна тічка», цистит або проблема із сечовим міхуром. 👃 Чому венсаркома іноді буває в носі або роті?Це важливий момент. Хоча назва пухлини пов’язана зі статевими органами, венсаркома не завжди знаходиться саме там.Якщо собака обнюхує або вилизує уражену ділянку іншої собаки, пухлинні клітини можуть потрапити на слизову оболонку носа чи рота. Якщо там є мікротравми, клітини можуть закріпитися й почати рости.При ураженні носа можуть бути:🤧 часте чхання;🩸 кров із носа;👃 виділення з носа;😮 утруднене дихання;🦴 деформація морди в запущених випадках.Продовження 👣