МАТИ-СЛАВА. За Велесовою Книгою, та, “що вогонь дала Пращурам нашим” [54, д. 29]. Дружина Богуміра, матір Древи, Креви та Поляни, Сєви та Руса, які стали засновниками давньоукраїнських племен: древлян, кривичів, полян, сіверян і русів [54, д. 9А]. Також: Мати-Сва (свята, небесна), Богиня перемоги, Берегиня. Ототожнювалася також із райдугою, оскільки: “всяке перо в неї красне – червоне, синє, блакитне, жовте і срібне, золоте і біле. Сяє вона, як Сонце царює, і пасмами йде сімома красотами, як заповідано од Богів наших” [54, д. 7Е] МОЛОКО НЕБЕСНЕ. За Велесовою Книгою [54, д. 8/2], Молочний шлях, власна назва галактики, у якій розташована наша Сонячна система, а також усі зорі, які ми бачимо неозброєним оком. Інша назва Чумацький шлях. НЕДІЛЯ. Сьомий день тижня, несприятливий для роботи – не діла (не робити). Святковий день – ходили до святилищ, храмів, відвідували рідних, слухали боянів, влаштовували ігри та розваги тощо. Цього дня зазвичай віталися так: “Зі святою Неділею будьте здорові!” ОРІЄВІ ЗАВІТИ. Про існування таких завітів йдеться у Велесовій Книзі: “Боги та Орієві завіти кажуть вам: «Любіть світ зелений і тваринний! Любіть друзів своїх і будьте мирними між родами!»” [54, д. 25]. Це заповіти Отця Ора та його сина Отця Кия, що підтверджують Каратепські написи, де можна знайти низку інших повчань. Ці завіти, як повідомляється в Третьому написі, писані самим Києм. Ось вони: Уче боричів (мабуть, найняті воїни) мови нашої. Що уче ще? Маємо бачити, що любо жити, що Ява велика. Вам на чолі став лик (образ) Кия, що, як учив, по Мові уміти. Великого в житті уче Ора – се Дух, що науча молитви великої, дає славу та міць небесну ще і ще. Господа щит то є. Сини ще ми Лади та її молимо ще. Учимо давньої великої віри отців, то бо правдиве і священне наше. Маємо небесних Отців (тих, хто вже відійшов в інший світ) і помагаймо нижчим (земним) отцям, – ваш ще сього уче Ора. Теж уче сіяти жито. Уче Ор нас того, ким бо ми є. Уче росів по Отцях Перших, що се є для молитви (у молитві мають бути згадані праотці). Уче мати волю, тому що ми ори. Ми бо є очима миру – роси по Отцях Перших ще. Мусимо бо учитись могутності любо, ще учимо самі так любо жити, уче нас. Уче Ор, ум дає нам. Ще учимо се, що учити маємо Божу Віру, ори бо є Кия. Уроки наші ще учать Рами сили та Чурів (пращурів) святих. Дух Орія тоді пребуде. Ще учимо кола життя, що є орлина слава (учимо згуртованості, що приносить велику славу). “Усі то великі сіячі ви жита”, – вчив Ора нас. Ми бо є вої, оплот, очі (сторожа) йому, бо є отців воля. В’яже те через навчання і ум та письмо. Вища віра – це слава Вишніх! До січі в’яже дух Ора нас, Зборича, уче стояти у січі вище (інших). Науча вас моці, волі, кола (згуртованості) і слави ще. З книги «Українська цивілізація ВЕДІЯ», Сергій Піддубний