💕 ОНОВЛЕННЯ 💕Він майже невагомо торкнувся кісточок її пальців. Герміона могла відсмикнути руку будь-коли, але завмерла й відчувала, як шалено, до болю, б’ється її серце.— Це так дивно, — прошепотів він. — Ти знаєш, що я збагнув?Герміона подивилася йому в очі й ледь помітно похитала головою.— Я думав, що ненавиджу тебе, але це не так. Я ненавидів те, що не міг тебе зрозуміти, те, що ти кидала виклик світоустрою, який я вибудував для себе. Я ненавидів те, що ти самим своїм існуванням розхитувала мої усталені переконання. Якби я зміг тоді побачити це, то багато чого зрозумів би раніше, — його очі були бездонною прірвою, яка затягувала її. Він понизив голос до ледь чутного, майже примарного, шепоту. — Вибач, що тобі довелося страждати через мою дурість і зарозумілість. Хотів би я забрати назад усі образливі слова, які коли-небудь вимовляв тобі.(с) Зілля Фенікса by FedonCiadale, переклад Ibuprofenix 💕📚 Розділ 4: Шкільна лікарня (12 травня 1997 року)📚#переклади_фансховчика #фенікс #aesthetics