Лагідна Драміонізація | МОЯ ДУМКА: Власне, почнемо ми, звичайно, з Герміони! Мерліне, яка ж во...

💭МОЯ ДУМКА: Власне, почнемо ми, звичайно, з Герміони! Мерліне, яка ж вона тут BAMF! Герміона — це абсолютна сила. Вона ніжна, гарна, віддана і безмежно любляча, але рівно до того моменту, поки хтось не наважиться переступити її кордони чи образити її нову родину.У міністерства був просто «геніальний» план, як підставити Драко, але вони трохи проїбалися, бо не врахували одного маленького факту: не можна йти проти Герміони Ґрейнджер Мелфой. Спостерігати за тим, як Герміона за підтримки Луціуса знищує Кінґслі, було окремим видом насолоди!І я хочу зізнатися вам, що до Sacramentum навіть не підозрювала, наскільки сильно мені потрібні були люблячі та підтримуючі Мелфої поруч із такою Герміоною. І це просто якась моя нова залежність тепер 😮‍💨 Авторка дуже правдоподібно змалювала їх еволюцію через батьківство та любов. Вони не стали святими, вони все ще хитрі, прагматичні, та горді аристократи, але ми чітко усвідомлюємо, що ці люди готові на все заради своєї сім’ї.Вони всі дуже живі, і взаємодія Герміони із кожним з них — це просто щось фантастичне! Стосунки Луціуса і Герміони займають окреме місце в моєму привидному сердечку. Їхні діалоги, інтелектуальні баталії, спільні змови, плани повалення Міністерства — це просто скарб! А якщо додати до цього турботу, глибоку повагу, уроки дуелювання, і фіналочку — момент, коли Луціус накриває Герміону, яка випадково заснула у його кабінеті, ковдрою, то я готова померти вдруге, але цього разу від щастя)Що стосується Нарциси, то в мене насправді бракує слів. Попри весь біль і страждання, через які їй довелося пройти, вона все одно залишається сильною, вольовою, незламною жінкою, та матір’ю-воїном. І якимось чином у проміжках між планом порятунку єдиного сина, та підготовкою до весілля, Нарциса чітко усвідомлює, що Герміона Ґрейнджер була тією відьмою, яку неможливо було НЕ полюбити. А тепер поговоримо про Драко! Бо він тут, на мою скромну привидську думку, чоловік МРІЇ. Мені дуже сподобалося, що авторка не змалювала його суперменом чи героєм. Вона показала нам просту людину, котра змушена носити із собою провину, біль, травми війни, але в той самий час завжди обирає турботу! Те, що починається як гра на публіку, дуже швидко переростає у щось значно більше! Він не відриває від неї очей, проводить безсонні ночі біля лікарняного ліжка, прагне захистити її від усього світу. Хоч досить довгий час вони обоє вперто відмовляються помічати те, що вже давно закохалися😭 Мушу ще зазначити: мене дуже веселив той факт, що він почав називати її дружиною вже на першому побаченні)Ти моя дружина, а отже — центр мого всесвіту! Про повільне горіння стосунків нашої улюбленої пари можна говорити багато, але варто пам’ятати одну важливу річ: їхнє кохання у цій історії — це не про гучні слова, а про тихі вчинки і, зрештою, зцілення двох травмованих душ ❤️‍🩹Ще буквально 2 речення про Сесіль Мелфой! Складається враження, що це головна сваха маєтку (не зважаючи на те, що це просто портрет!) Сесіль від першої зустрічі з Герміоною стала її головною фанаткою, а також була першою, хто почав шиперити Драміону)Для мене Sacramentum — це не лише історія про шлюб за розрахунком, який переростає у прекрасне кохання, а згодом і в священний союз. Це також історія про те, що для Мелфоїв сім’я — це майже священний закон.