​​14 березня. День добровольця. Ми були свідками дива, коли тисячі людей самі піднялися на захист України. От просто на нашу землю напав ворог. І люди пішли захищати, не з примушення, а тому що так було треба. Я бачив це. Війна чітко показала хто чого вартий. Хто здатен тільки гарненько плеськати язиком - а хто добровільно пішов працювати. Воювати. У 14-му мене не призивали - я з добровольцями під Маріуполь поїхав сам. З власного бажання. У 22-му я не відвідував ТЦК, мене на службу оформила стройова частина бойової бригади - бо я вже водив БПЛА. Ми пішли самі. Це був наш вибор. Ми підтримували різні політичні сили. Ми мали різні погляди. Але всіх нас об'єднала Україна.Хочу побажати всім тим, хто сам обрав шлях захисника і добровільно ризикнув життям та здоров'ям, після війни збудувати те життя про яке вони мріють. За яке воювали. І пофіг що патякатимуть моралісти і різноманітні мудрили. Вони з нами по бліндажах пилюку не жерли і в траншеях багнюку не місили. Ми обрали самі. І оберемо знову.З Днем добровольця.