(ч. 2 з 3) Протестанти: маніакальна гординя

(початок тут)

Ну а в самому гострому відділенні гуляють американські євангелісти-диспенсаціоналісти. Там — тупо мегаломанічна параноя. У їх розумінні біблійне пророцтво це жорсткий покроковий алгоритм і інструкція до дії; Йоан Богослов зі сторінок Письма диктує необхідність власноруч підірвати глобальну шахівницю. Підлити олії в палаючий Близький Схід, спровокувати катаклізм і світову війну — все це заради світлої мети, стати режисерами Апокаліпсиса, перебравши на себе частину діл Господніх. По факту це дистильована манія величі, озброєна ядерним арсеналом і мільярдами доларів.

Тут навіть розписувати не хочеться, цих умніків врятує виключно галоперідол, а кому ліки не допоможуть — провести екзорцизм.

Ergo:
Католики заговорюють катастрофу єлейними метафорами про психологізм, православні граються в шизуху, щоб залякати паству, а протестанти бігають із сірниками коло бензоколонки.

Тим часом закрита планетарна система підбирається до своїх жорстких математичних і термодинамічних меж. У нас вже нема буферів, нема необжитих земель. Нема технологічної бази вийти бодай на міжпланетний рівень, щоб отримати додатковий матеріальний ресурс для зміцнення нашого кришталевого замку і зменшення ентропії.

Криза, до якої ми підбираємося в ХХІ столітті, унікальна тим, що ми вперлися у хардкорну фізику закритих систем, і тому весь наш тарганячий двіж неминуче накриється мідним тазом термодинаміки й закону Ешбі. Питання лише в одному — це буде злам зі спрощенням (відкат у технофеодалізм) чи та сама біблійна Finita, реальний Hard Reset, що відбудеться без найменшої поваги до теологічних галюцинацій найрозумніших книжників усіх трьох релігійних таборів.

У цьому розрізі мені цікаво, скільки залишається як простих вірників, так і високих богословів, які все ще вірять у реальність Одкровення — що Ісус Христос дійсно прийде вдруге? І скільки з цих все ще віруючих у правдивість візій св. Йоана — не провалилися в примітивне конспірологічне марення про рептилоїдів?

(продовження)