Давно хотів викреслити з вотчлісту "Дике кохання" Вілена Новака, яку минулого року можна було навіть подивитись в прокаті, а все завдяки тому, що стрічку Довженко-Центр як раз таки оцифрував. Але якщо пропустили фільм в прокаті чи любите дивитись кіно на одинці, завжди можна зацінити фільм тут. А саме ж "Дике кохання" реально якесь дике. В хорошому сенсі. Тут вам історія канонічного підліткового кохання між дівчинкою Машею з інтернату та ліцейним мажором Максимом, які попри соціальну прірву бажають бути разом. Їм, звісно, заважають заліцяльники та ревнивці, однак головним ворогом їх кохання стає його величність КАПІТАЛІЗМ. Так Максим починає все тісніше спілкуватись із американкою Сьюзі (цікаво, як образ американки, що повернулась на батьківщину своїх предків є і тут, і в "Сьомому маршруті"), в якої батько працює не в якійсь галімій конторі, а в самій компанії Майкрософт, в яку хлопцю і запрошують. Для початку 90-х це просто золота путівка в життя. Взагалі, окрім певного шарму ранніх дев'яностих, строкатої моди та прекрасного Києва, в цьому фільмі багато за що є зачепитись. Тут і очевидні соціальні проблеми спричинені переходом від планової економіки совка до вільного ринку. Тут і сексуалізація підлітків, а за один з епізодів, якби його зняли зараз, Вілена Новака би просто закенселили. Дивною мірою через тридцять років з хвостиком, фільм на диво добре передає той час. І, можливо, мені на той момент було всього рік, однак багато речей тут по-справжньому впізнавані. Сам же фільм є ще ти вінегретом з купи різних елементів, з купою різних герої, і дивних сюжетних поворотів, де трагедія спокійно існує поряд із комедією, бідність із багатством, і все пропахнуто легким абсурдом і сюром. Отут "Дикому коханню" вдається те, що не вдалось нікому з покоління нових українських режисерів, хто намагався відтворити 90-ті в останні роки, а саме передати всю контрастність того десятиріччя. Окрім цього, "Дике кохання" ще й доволі цікаво зняте, як на мене. Я місцями ловив себе на думці, що у деякі епізоди зняті із поглядом на Лінча та "Твін Пікс", зокрема, бо окрім дійсно дивакуватих (в хорошому сенсі) операторських рішень, є тут щось і від мильних опер, і саму історію "Дикого кохання" можна легко уявити у вигляді мильної опери на декілька сезонів.