📰ДомівкаNews🐈🦉

Нашого Мазепи більше немає... 💔Важко підібрати слова, коли йдеться про того, кого так сильно любили, до кого встигли всім серцем звикнути і кого понад усе мріяли колись провести до рідної домівки...Минулого літа він потрапив до нас змученим, пораненим і зовсім самотнім. Ми забрали його з вулиці. Через вроджене завуження трахеї кожен ковток повітря давався йому важко, але попри постійні труднощі цей неймовірний хлопчик залишався таким спокійним, таким лагідним та чемним... 💔💔Багато хто з вас, мабуть, знав його особисто.. У Мазепи був дивовижний погляд, який неможливо забути, він був сповнений мудрості, доброти та настільки безмежної довіри до світу, що від цього часом стискалося серце. Після всього пережитого болю він усе одно продовжував щиро любити цей світ 🙏🏻Він дуже чекав на свою людину, затишний дім і той омріяний момент, коли нарешті зможе поїхати звідси не на чергове обстеження, а в безпечне місце, де його любитимуть завжди.. Ми так палко сподівалися, що ця зустріч відбудеться, але на жаль дива не сталося.. 😭Останні тижні хвороба невблаганно забирала його сили. Мазепа боровся за кожен подих, а ми до останньої хвилини вірили, що зможемо його втримати, та сьогодні його стомлене серце зупинилося...Зараз нас не полишає гірка думка про те, що він так і не встиг стати домашнім, не знайшов того єдиного господаря, якому подарував би всю свою відданість, і не прожив те щасливе життя, на яке заслуговував. Від цього усвідомлення всередині залишається особлива порожнеча. А дивитись на його порожню лежанку, бокс який чув останні важкі подихи - просто нестерпно боляче 😖Ми хочемо вірити, що останні місяці на цьому світі були для нього наповнені справжнім теплом.. Він точно знав, що не байдужий нам, відчував ласку турботливих рук, чув голоси тих, хто за нього хвилювався, і забрав із собою частинку сердець, які сьогодні розбилися разом із нашими...Біжи по веселці, наш рідний хлопчику. Тепер тобі більше не потрібно виборювати кожний ковток повітря, ти можеш вільно мчати туди, де немає болю та страждань... Ми ще дуже довго шукатимемо тебе очима серед вольєрів і ловитимемо себе на думці, що ось зараз із-за рогу знову визерне твоя знайома мордочка й той незабутній, сповнений любові погляд... 🕊️💔

Бувають випадки, які не вкладаються в голові. Ми вирушали на цей виклик у село на Львівщині, уявляючи собі одну картину - ту, про яку нам детально розказали.. І були готові до того, що доведеться забирати тварину від байдужих господарів. Але опинилися посеред справжньої драми, де людський розпач і алкоголь перетворили життя маленької собаки на суцільний жах...Про Люсю нам розповідали так: худа, занедбана дівчинка на важкому ланцюгу, коротшому за два метри. Замість будки вхід у захаращений підвал, у мисці гнила їжа, а води не було взагалі. Її прикували туди, бо від голоду вона бігала селом і шукала, що з'їсти. І врешті господарі вирішили її віддати..Коли ми зайшли на подвір'я, нас зустрів господар. Чоловік з порогу почав плакати, упав біля Люсі на коліна і почав вже просто ридати. Обіймав її, цілував, повторював, що колись сам її врятував...Це була страшна і парадоксальна картина. З одного боку - людина, яка плаче над твариною. З іншого - доведена до виснаження істота, про яку ніхто не дбає, бо в цьому домі дорослі не можуть дати ради навіть власним життям.. «Вона бігає по городах, сусіди сваряться, тому на ланцюгу», - буденно пояснила жінка, коли ми запитали для чого малу прив'язали...А далі стався просто якийсь емоційний злам.. Господар сам посадив Люсю в переноску, доніс до машини, знову сів поруч і плакав: «Люсю, чому ти плачеш?». І в ту ж секунду його емоції різко, в один момент, розвернулися на 180 градусів. Він зі всієї злості закричав на неї: «Я вже перестав плакати, і ти не плач!» 😰В цю мить ми подивилися на Люсю. Вона вся стиснулася, вжалася в куток і почала дико, несамовито трястися. В її очах було стільки страху... Стало очевидно... вона занадто добре знає цей крик. Вона вже чула його раніше і знала, що за цим гнівом зазвичай приходить щось дуже недобре. Дружина, яка стояла поруч, лише підтвердила це бурмочучи під ніс щось на кшталт.. чого ти розплакався, ти ж її ще кілька днів тому бив 😭Ці страшні емоційні гойдалки - це те, в чому Люся жила щодня. Обійми й поцілунки, які за секунду перетворювалися на спалахи люті та побої...‼️Життя буває занадто складним і поламаним. Та тварина не має ставати заручницею людських обставин💔І скажемо чесно.. ми їхали назад і не знали, як правильно реагувати на все побачене. Зараз у нашій країні така реальність, що людський біль інколи стає занадто важким, руйнівним, і люди просто ламаються під його вагою, тягнучи за собою тих, хто поруч. Можливо, в якихось інших обставинах усе могло би бути інакше… Але ми не маємо відповідей на ці питання. Усе, що ми можемо - це просто тут і зараз допомогти тварині, яка опинилася в безвиході.Тож зараз Люся вже в нас. Коли важкий ланцюг нарешті зняли з її шиї, здалося, що вона вперше за довгий час змогла видихнути. Попереду в нас багато роботи.. ми досліджуємо її стан, будемо відгодовувати і крок за кроком повертати спокій її наляканій, зраненій душі. Тут вона більше ніколи не почує погроз і не буде трястися від страху..Будь ласка, підтримайте Люсю. Вона пройшла через маленьке особисте пекло і тепер понад усе заслуговує на любов та безпеку 🙏🏻😓

Вже більше місяця Маня в нас…За цей час вона із заляканої тварини перетворилась на лагідну собаку, яка не вилізає з рук. Вона стала дуже активною, любить прогулянки, радіє новим враженням, із цікавістю досліджує світ. А ще недавно собака не бачила нічого, окрім чотирьох стін… Девʼять місяців тварина прожила сама в квартирі, поки її власник перебував в лікарні. День за днем, місяць за місяцем вона чекала. Чекала знайомих кроків за дверима, чекала голосу людини, яку любила, чекала, що одного дня все повернеться до того стану, як було раніше.Але самотність поступово знищувала Маню. Вона почала вити від розпачу, намагаючись покликати когось, привернути увагу, дати зрозуміти, що їй страшно і боляче залишатися самій. Але замість того, щоб шукати для собаки допомогу чи новий дім, було прийняте рішення приспати її…Коли ми прийшли по неї, стан собаки був важкий. Вона була брудна, виснажена, налякана… Але ця дівчинка пережила потрібне лікування, відновилася фізично та поступово почала залишати своє важке минуле позаду.Весь час у пустій квартирі до тварини приходили насипати їжу та міняти воду, але не давали найголовнішого – людської любові. А попри все пережите, Маня не втратила здатності любити. Вона знову навчилась довіряти людям, радіти кожному дню та вірити, що попереду на неї чекає нова любляча родина. Зараз Маня шукає свого найкращого друга, який більше ніколи не залишить її наодинці зі страхом і якого можна буде любити всім своїм великим собачим серцем. Ця дівчинка готова дарувати свою відданість, ніжність і безмежну любов тому, хто відкриє для неї двері свого дому та свого серця.Ми дуже хочемо, щоб наступна глава її історії була щасливою. Якщо вона покорила ваше серце як наше, то пишіть на @shelter_domivka_adopt 🙏🏻

Я Учорашній наш виїзд був одним із тих, після яких довго не виходить зібратися з думками... 💔 На трасі між селами, просто на узбіччі, поруч один з одним лежали двоє собак. Маленька налякана дівчинка та мертве тіло її друга, якого, на жаль, ми вже не встигли врятувати..😓Вони обидва були в нашийниках, а значить обидва точно колись мали господаря. Саме тому в голові не переставало крутитися одне питання: як так вийшло, що домашні собаки опинилися самі посеред дороги далеко від людей і допомоги?Ми ніколи не дізнаємося, що саме з ними сталося, звідки вони взялися і скільки часу провели там. Але дуже сумно було дивитися на ці нашийники і розуміти, що навіть вони не змогли вберегти їх від біди.Зараз врятована дівчинка вже в Домівці. Ми назвали її Мією, ретельно оглянули, вакцинували, обробили від паразитів і забезпечили всім необхідним. Вона досі дуже налякана і поки що не розуміє, чому опинилася в новому місці серед незнайомих людей, але ми віримо, що з часом страх залишиться позаду, а на зміну йому прийдуть відчуття безпеки та спокою.Коли Мія буде готова, ми будемо шукати для неї нову родину. Таку, для якої нашийник означатиме не просто те, що собака комусь належить, а щоденну турботу, любов і відповідальність за її маленьке життя.Підтримати Мію ⬇️🐾5168752152962943 приват банкhttps://www.privat24.ua/send/jnxz55375414127340015 моно банкhttps://send.monobank.ua/jar/58FRC778mS

Ще один критичний нашою опікою💔😭Рижика збила машина. І ми вже не знаємо, що має статися, щоб люди нарешті почали дивитися на дорогу, а не бездумно летіти вперед. Скільки разів ми писали про це, закликали бути обережнішими… І все одно ледь не щодня хтось збиває тварину й просто їде далі у своїх справах, ніби нічого не сталося, залишаючи її лежати на дорозі з травмами, болем, майже без шансів на порятунок..На щастя, цього котика помітила небайдужа жінка. Саме завдяки їй Рижик взагалі отримав шанс дожити до ранку. Вона терміново повезла його до найближчої клініки, де малому надали першу допомогу та провели первинне обстеження. Але далі потрібні були кошти, яких у людини просто не було, тому вчора ввечері Рижик опинився у нас.І чесно, ми дуже втомилися бачити таких тварин.. травмованих, понівечених, переляканих, які не розуміють, за що їм усе це. Втомилися рахувати борги з клініки, що зʼявляються швидше, ніж ми встигаємо їх закривати. Втомилися, але не можемо відмовитися. Бо поки ми пишемо цей текст, Рижик лежить у стаціонарі під цілодобовим наглядом лікарів і бореться за себе з усіх сил.У нього сильно травмоване око, крововилив, а також підозра на черепно-мозкову травму та перелом щелепи.Зараз йому необхідні детальніші обстеження, зокрема КТ. Бо інформації з першої клініки, на жаль, недостатньо, щоб зрозуміти весь масштаб травм і не пропустити чогось, що може коштувати малому життя.Тож ми дуже просимо вас підтримати Рижика.Останні дні принесли нам одразу кількох критичних пацієнтів, і кожен із них потребує дорогого лікування просто зараз, а не тоді, коли нам буде зручно чи коли з'являться кошти 😓Будь ласка, допоможіть нам витягнути цього рудого хлопчика. Бо сьогодні його життя буквально залежить від нас із вами🙏🏻💔5168752152962943 приват банкhttps://www.privat24.ua/send/jnxz55375414127340015 моно банкhttps://send.monobank.ua/jar/58FRC778mS

А ось і друга частина сьогоднішнього жаху. Кішечка Чакі також в критичному стані 😭Як ми вже писали, сьогодні день суцільних катастроф. Ось що знаємо наразі:- Гнійний кон'юнктивіт та гнійний риніт (з носа й очей просто тече гній, дитині важко дихати).- Підозра на герпесвірусну інфекцію 1 типу (FHV), саме цей вірус так жорстоко виїдає очі котам.- Лімфаденопатія (сильно збільшені лімфовузли, організм веде дику боротьбу).- Анемія (критична слабкість, крові в цьому маленькому тільці майже немає).- Блошина та гельмінтна інвазії, паразити просто заїдають малечу живцем і висмоктують останні сили.Зараз Чакі на етапі глибокої діагностики. Стабілізувати таке крихітне кошеня з анемією та букетом інфекцій - це просто ювелірна і дуже складна робота. Про операцію на оці зараз навіть не йдеться, спочатку її треба взагалі витягнути з критичного стану, щоб воно просто вижило. Тому терміново проводиться переливання крові.Ми дивимося на Чайку, яка не встає, дивимося на це однооке кошеня Чакі... і просто опускаються руки від того, як сильно вони страждають через людську байдужість.Два надважких за один день. Це колосальні чеки в клініці, які нам просто нічим закривати... 😭Допоможіть нам вилікувати Чайку і малого Чакі. Без вашої підтримки ми не впораємося з цим пеклом...Просимо підтримки:5168752152962943 приват банкhttps://www.privat24.ua/send/jnxz55375414127340015 моно банкhttps://send.monobank.ua/jar/58FRC778mS

Народ, це просто якийсь абсурд... 💔😰Від людей собак уже доводиться рятувати човнами.Старий, худий, виснажений до кісток пес, настільки, що ледь стоїть на лапах.. Він просто помирав в болоті, поки хлопці пливши по річці, не почули скавуління і не побачили його.Думаємо про цю ситуацію і навіть важко підібрати слова. Бо чому взагалі собака опиняється в такому місці? Чому старі тварини раз за разом знаходяться десь у лісах, канавах, полях і для них усе закінчується ось так?!Зараз пес у Домівці. Попереду аналізи, обстеження, лікування і купа витрат, які знову звалюються на нас.. і ми вже навіть не дивуємося тому. Бо поки одні викидають, забувають і просто йдуть далі, інші змушені плавати по річках, лізти в болота і витягати звідти тих, кого прирекли на смерть.Ми будемо боротися за нього. А вас дуже просимо бути поруч і допомогти витягнути його з цього жаху 😓🙏🏻Просимо підтримки:5168752152962943 приват банкhttps://www.privat24.ua/send/jnxz55375414127340015 моно банкhttps://send.monobank.ua/jar/[email protected] PayPal

Ліс між двома селами, а серед нього мама-собака і десятеро цуценят.І ні, вони там не загубилися.Їх туди, найімовірніше, просто вивезли. Подалі від очей, бо комусь забракло совісті вчинити по-людськи 🤬Ми їхали на цей виклик фактично навмання: без адреси, без точної геолокації, без людини, яка могла б нас зустріти. Єдиний орієнтир, який у нас був — це величезний дуб біля дороги. І десь там мама з десятьма малими дітьми, яких хтось прирік на голодну смерть серед дерев…Імовірність того, що їх помітять там була мінімальна.. Та все ж їм пощастило.А скільки ще таких тварин зараз ховається у лісах, полях, біля трас? Скільки цуценят уже загинуло від голоду, холоду, хвороб чи під колесами автомобілів лише тому, що комусь було лінь стерилізувати собаку, взяти відповідальність або хоча б не чинити підлості?Цей порятунок не був легким. І нам дуже пощастило, що мами спочатку не було, і ми змогли спокійно забрати цуценят. Бо коли ми її знайшли, то вона почала гарчати, кидатися, намагалася вкусити… І знаєте що? У нас це викликало не страх, а жаль. Бо це не зла собака. Це молода виснажена мама, яку самі ж люди навчили, що від людини добра чекати не варто. Вона не народилася агресивною, а стала такою, тому що мусила навчитися захищатися. Бо залишившись сама серед лісу з десятьма голодними дітьми, вона не могла дозволити собі бути довірливою💔І поки хтось спокійно живе своє життя після того, як викинув їх, ця собака була змушена щодня боротися за життя своїх малюків. Шукати їжу, відганяти небезпеку та робити все можливе, щоб її діти просто дожили до наступного дня.Зараз ця сім’я вже в безпеці у Домівці, але попереду дуже багато роботи. Їм потрібні обробки, вакцинації, якісний корм, догляд, а згодом пошук хороших родин для кожного з них.Тому просимо вас підтримати нас і цю врятовану родину. Адже саме завдяки вашій допомозі ми можемо виїжджати на такі виклики, забирати тварин і давати їм шанс на життя, якого їх намагалися позбавити люди 🙏🏻🐾Просимо підтримки:5168752152962943 приват банкhttps://www.privat24.ua/send/jnxz55375414127340015 моно банкhttps://send.monobank.ua/jar/58FRC778mS

Вчора ми двічі їздили на один і той самий виклик.Спочатку нам зателефонували люди з будівництва через маленьке хворе лисеня, яке вони помітили на території. Коли ми приїхали, стало зрозуміло, що стан у нього справді важкий. Худий, зневоднений, весь у кірочках, з серйозними проблемами із шкірою. Забрали його до себе, обробили та почали займатися лікуванням.Але вже ввечері отримали ще один дзвінок.. від тих самих людей. Виявилося, що там є ще одне лисеня. Ми знову поїхали на місце і забрали вже другого малого, який був у ще гіршому стані.Попереду лікування і відновлення, бо легкої дороги тут точно не буде.І якщо чесно, у цій історії нам дуже хочеться подякувати людям, які нам зателефонували. Бо вони дзвонили не тому, що лисенята їм заважали, не тому, що вони хотіли якнайшвидше їх кудись забрати зі своєї території. А навпаки - вони підгодовували малих, допомагали нам їх ловити й справді переживали 🥹Бо ми, на жаль, нерідко отримуємо дзвінки зовсім іншого змісту. Коли дикі тварини комусь просто заважають самим фактом свого існування поруч. Але цього разу було інакше і нам здається, що саме так і має виглядати співіснування з дикими тваринами. Не коли ми намагаємося прибрати їх зі свого життя, а коли допомагаємо там, де допомога справді потрібна!Просимо підтримки:5168752152962943 приват банкhttps://www.privat24.ua/send/jnxz55375414127340015 моно банкhttps://send.monobank.ua/jar/58FRC778mS

‼️ Її стан критичний 💔Множинний оскольчастий перелом тазу, через який вона майже не відчуває хвоста та задніх лап. Все тіло в паразитах, низька температура, тиск низький настільки критично, що кров не набирається… А ще здерта шкіра на лапі так, ніби її протягнуло по асфальту.Ми не знаємо напевно, що з нею сталося. Але виглядає це ну дуже схоже на ДТП... І поки хтось далі поїхав у своїх справах, ця кішка залишилася сам на сам із болем, який важко навіть уявити😭Кожного разу, коли ми отримуємо виклики до таких тварин, хочеться поставити тільки одне питання: скільки ще вони мають платити своїм життям і здоров'ям за людську байдужість?!Залишаємо маленьку на стаціонарі під наглядом лікарів, щоб вивести її з цього критичного стану, а потім, найімовірніше, треба буде операція на тазу та довга реабілітація…Тому ми дуже просимо допомогти Хвильці. Закиньте посильний донат, поширте цей допис або просто поставте лайк і напишіть коментар.Допоможіть нам витягнути цю дівчинку з того пекла, в якому вона опинилася 😰🙏🏻Просимо підтримки:5168752152962943 приват банкhttps://www.privat24.ua/send/jnxz55375414127340015 моно банкhttps://send.monobank.ua/jar/[email protected] PayPal