Найлегший тип для дресирування - і чому саме з нею найбільше розслабляються

Сангвінік - це собака, з якою, здається, все виходить само собою.
Жвавий, врівноважений, з добре збалансованими процесами збудження та гальмування. Він однаково легко вчиться і виконувати команду, і чекати. Швидко адаптується до нових умов, не застрягає на стресі, охоче йде на контакт з незнайомими людьми і собаками. З точки зору нейрофізіології - ідеальний матеріал для роботи: позитивні і гальмівні рефлекси формуються приблизно з однаковою швидкістю, що дає кінологу повну свободу у виборі методів і темпу.

Але саме ця легкість стає пасткою. Господар бачить швидкий результат і несвідомо починає сприймати його як стабільний. Заняття рідшають, структура зникає, і сангвінік - якому потрібне постійне розумове і фізичне навантаження - починає заповнювати порожнечу самостійно. Розгризені речі, ігнорування команд у людних місцях, втечі на прогулянці - це не «зіпсувався». Це незайнята енергія активної нервової системи, яка просто знайшла інший вихід.

Ключ до продуктивної роботи із сангвініком - баланс між структурою та динамікою. Дійте за чітким планом, поступово і вчасно підвищуючи складність завдань.
Головне правило: підтримувати високий рівень залученості, не даючи процесу перетворитися на рутину. Цей тип чудово переносить насичені сесії, де за один вихід відпрацьовуються кілька різних навичок. Але ключове тут не складність вправ, а їх безперервність. Навичка без регулярного підкріплення у сангвініка не руйнується одразу - вона розмивається поступово, непомітно для господаря, аж поки собака не починає «чути через раз».
Наступний пост - про тип, якого неможливо зупинити 

Як часто ви займаєтесь з вашим собакою - і чи помічали, що після паузи він ніби «забував» те, що вже вмів?

Школа Службового Собаківництва | Інстаграм | Звʼязатися з нами