Обов’язкове внесення даних до ЕСОЗ: що мають робити приватні медичні заклади?

Я часто чую різні думки від представників приватних медичних закладів. Одні вважають, що до ЕСОЗ потрібно вносити інформацію про кожен прийом незалежно від виду медичної допомоги та форми власності. Інші переконані, що ці вимоги взагалі не поширюються на приватну медичну практику.

❗️

Одразу уточнюю: у дописі йдеться про внесення даних до центральної бази даних ЕСОЗ, а не просто про їх збереження в медичній інформаційній системі (МІС), якою користується заклад.

Давайте звернемося до першоджерела – законодавства.

Відповідно до підпунктів 30 і 31 пункту 13 Ліцензійних умов, затверджених постановою КМУ від 02.03.2016 № 285⁠, кожен ліцензіат зобов’язаний:

▪️ зареєструватися в Реєстрі суб’єктів господарювання у сфері охорони здоров’я центральної бази даних ЕСОЗ;

▪️ забезпечити роботу з ЕСОЗ, зокрема внесення первинної облікової медичної документації, ведення обліку медичних послуг, управління медичною інформацією та використання інших функціональних можливостей, які визначені законодавством обов’язковими в процесі провадження медичної практики.

Ці вимоги поширюються і на приватні медичні заклади, і на ФОП, які мають ліцензію на медичну практику.

Але реєстрація в ЕСОЗ не означає автоматичного обов’язку вносити інформацію про кожен прийом/надану медичну послугу.

Пункт 4 наказу МОЗ від 28.02.2020 № 587⁠ визначає випадки обов’язкового внесення медичних записів, записів про направлення та рецептів. Зокрема, такий обов’язок установлено для надавачів, які мають договір з НСЗУ, та осіб, залучених до його виконання, а також для інших закладів і ФОП, які зобов’язані надавати пацієнтам допомогу безоплатно відповідно до закону або договору.

Обов’язок вносити конкретні дані до ЕСОЗ залежить від того, яку допомогу надає заклад і які документи оформлює.

Зокрема, у визначених законодавством випадках обов’язково вносять:

▪️ медичні висновки про тимчасову непрацездатність – відповідно до Порядку, затвердженого наказом МОЗ від 01.06.2021 № 1066⁠, та про народження – відповідно до Порядку, затвердженого наказом МОЗ від 18.09.2020 № 2136⁠;

▪️ медичні записи про взаємодію з пацієнтом, необхідні для формування відповідних медичних висновків, електронних рецептів та запитів;

▪️ електронні рецепти на лікарські засоби, для яких Правилами виписування рецептів, затвердженими наказом МОЗ від 19.07.2005 № 360⁠, установлено електронний рецепт, з урахуванням передбачених законодавством винятків;

▪️ електронні запити на медичні вироби, що підлягають реімбурсації за Програмою медичних гарантій, а також на допоміжні засоби реабілітації з переліку в додатку 2 до Порядку, затвердженого наказом МОЗ від 20.10.2025 № 1598⁠;

▪️ записи про направлення у випадках, коли їх внесення є обов’язковим відповідно до Порядку, затвердженого наказом МОЗ від 28.02.2020 № 586⁠, та інших нормативних актів;

▪️ медичні записи, направлення та рецепти щодо надання медичної допомоги, лікарських засобів та медичних виробів за Програмою медичних гарантій;

▪️ відомості про реабілітаційні обстеження, втручання та індивідуальний реабілітаційний план – відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я, затвердженого постановою КМУ від 03.11.2021 № 1268⁠.

▪️ медичні записи про кожен випадок надання медичної та/або реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини – підпункт 2 пункту 2 наказу МОЗ від 17.09.2022 №1695, на період дії воєнного стану.

Під час воєнного стану за відсутності технічної можливості вести медичні записи в ЕСОЗ їх ведуть на паперових формах первинної облікової документації. Після відновлення технічної можливості записи вносять до ЕСОЗ з урахуванням строків та умов, установлених пунктом 7 наказу МОЗ № 587⁠.

Отже, у випадках, прямо передбачених підзаконними актами – дані в ЕСОЗ потрібно вносити обов'язково, у всіх інших – на розсуд закладу.

Тож, щоб назвати невнесення конкретного запису порушенням Ліцензійних умов, потрібно встановити, чи було його внесення обов’язковим саме в цій ситуації.

Підписатись↓
Адвокат лікаря