Онлайн-консультації: що готує МОЗНа сьогодні онлайн-консультації належать до телемедицини – принаймні такий висновок можна зробити, аналізуючи нормотворчість МОЗ, а саме чинні накази:📌 Наказ МОЗ від 19.10.2015 № 681 «Про затвердження нормативних документів щодо застосування телемедицини у сфері охорони здоров'я». Базовий НПА, що регламентує телемедицину.📌 Наказ МОЗ від 17.09.2022 № 1695 «Про затвердження Порядку надання медичної та/або реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини на період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях». Тимчасовий, діє на період воєнного стану.І ось МОЗ готує новий Порядок надання медичної та/або реабілітаційної допомоги із застосуванням телемедицини, який із 2024 року вже кілька разів виносився на громадське обговорення (востаннє у березні 2026). Він має повністю замінити наказ № 681.Що має змінитися в частині дистанційних консультацій:Головна зміна – модель «лікар–пацієнт». Наказ № 681 фактично регулював телемедицину як консультацію між лікарями. Пацієнт у цій схемі не був прямим учасником – за винятком домашнього телеконсультування, яке прописане дуже поверхово. Новий Порядок уперше детально регламентує пряму взаємодію «лікар–пацієнт» (домашню телемедицину): запис пацієнта на телеконсультацію, підготовку до неї, згоду на обробку персональних даних, перебіг консультації, права пацієнта. Фактично той формат, у якому вже працює більшість лікарів і клінік, нарешті отримує певну нормативну рамку. Але тут є свої «але» – про них далі.Зміна документообігу – від паперових форм до ЕСОЗ. Новий Порядок прибирає форми 001/002/003тм і переводить усе в електронну систему охорони здоров'я: записи вносяться до Реєстру медичних записів, оформлюються електронний рецепт та електронне направлення. Передумова роботи – реєстрація ЗОЗ або ФОП в ЕСОЗ і права доступу за постановою № 411.А тепер те, що особисто у мене викликає запитання. Проєкт фактично дозволяє дистанційно встановити діагноз і призначити лікування. Але згода пацієнта на лікування нікуди не зникла – форму № 003-6/о ніхто не чіпав, вона лишається обов'язковою, і проєкт ніяк не адаптує процедуру її отримання під онлайн. Виходить, діагноз можна встановити дистанційно і призначити лікування, а згода на нього – за старим порядком, не пристосованим до дистанційного формату.Далі. У проєкті немає жодних застережень щодо меж дистанційного встановлення діагнозу. А якщо клінічний протокол передбачає очний огляд для постановки діагнозу – як тоді?І ще один момент, який варто розуміти: умовою проведення онлайн-консультацій є внесення інформації в ЕСОЗ. Тобто онлайн-консультації лікарів приватного сектору в тому вигляді, як вони відбуваються зараз – без внесення даних в ЕСОЗ – знову залишаться поза правовим полем.Наказ ще не прийняли – востаннє проєкт був на громадському обговоренні з березня, і відтоді тиша. Але ймовірність, що приймуть, на мій погляд, дуже висока.А ви як бачите ці зміни – радше плюс чи радше мінус? Хочу почути вашу думку, давайте обговоримо в коментарях👇Підписатись↓⚖️Адвокат лікаря