раніше я постійно емоційно залежала від інших і відчувала тягар на душітак продовжувалось декілька років, тому що мені завжди здавалося, що люди будуть ставитися до мене так, як я до них. я думала, що треба постійно доводити свою любов іншим, інакше вони просто підуть. я думала, що можна когось врятувати і змінити.але це все було ілюзією , яка розбилася і з нею "розбилася" я. краще 1 раз "згоріти і збудувати нову версію себе", ніж все життя терпіти і бути не на своєму місці з неправильними людьми, які доводять тебе до страждань.розбити ілюзію – це подивитися на правду, яка скоріш за все виявиться болючою. розбити ілюзію - це усвідомити правду і впоратися з нею. це прожити на повну весь біль, всі негативні емоції, зцілитися і стати зовсім новою після цією "бурі". це не бігти від себе й своїх почуттів. це стати мудрішою і сильнішою після отриманого досвіду. це не повернутися назад у минуле в страждання.мені вдалося самостійно з цим впоратися. було складно, але я відчувала, що я сильна і зможу це пройти на одинці. це мій шлях. у вас може бути по-інакшому.тепер я не відчуваю емоційного тягаря на душі через інших, тому що :-розбила ілюзії;-довіряю собі і своєму вибору;-не намагаюся змінити людей, а відпускаю не своїх;-маю особисті кордони;-не будую фантазій, що зможу когось врятувати;-біля мене немає токсичних близьких людей;-я завжди обираю себе, навіть якщо це комусь не зручно.ось така частинка моєї історії, ставте ❤️, якщо хочете більше відвертостей і зізнань.