Якщо взяти собі за аксіому правило, яке говорить, що війна завершиться лише тоді, коли одна зі сторін буде не здатна воювати, тоді легше залишатися вірним обраному вектору.У 2025 році ми бачили десятки популістичних заяв рудого гандона, що до лінії, де завершується війна, залишилось два кроки.А потім ще одна рішуча заява від сміливого європейського лідера в костюмі, який чітко знає як треба воювати, щоб перемогти вже завтра.Україна чіпляється за ці заяви, в пошуках хоча б промінчика світла, в суцільній темряві несправедливого світу газонюхів і любітілєй рускоі культури.Культури, яка не несе нічого окрім мертвих дітей під завалами радянських панельних будинків. І винні тут точно не "довірливі" українці, які просто хочуть жити: грати в теніс, малювати і чухати кота. Так влаштована психіка - вона шукає позитив і тягнеться до популістичного словесного поносу. На жаль, плата за ці сподівання висока: демотивація і розчарування. Саме тому ми і закликаємо вас взяти за основу думку, що війна не завершиться від заяв і рішучих висерів у Хвіттері. Вона завершиться тоді, коли завершиться спроможність однієї зі сторін воювати. Звісно, це може завершитися і раніше, але готуючись до найгіршого, просто погане сприйматиметься легше, а добре — фантастично.Окремо про плєсєнь, яка дозволяла собі "гріти руки" під час війни на виживання. Масштаб їхнього мразотського жлобства буде видно в узагальненому порівнянні. З однієї сторони "великий" бізнесмен, з купою зв'язків, легальною можливістю з'їздити на футбол у Ліверпуль. За бажанням, він може собі нарішать пам'ятник за життя . З іншої сторони родина, у якій один з родичів загинув або дістав поранення через війну. У родини немає світла по 15 годин на день, вона рахує гроші перед походом в АТБ, а також мріє про авто 2010 року. Зла іронія полягає в тому, що родин із другого варіанту в Україні сотні тисяч і шерсть з першого варіанту, маючи в 100 разів "краще" життя, щей дозволяє собі красти. Потрібно мати фундаментальний розмір жлобства з безкінечно гнилою душею. Бажаємо їм у 2026 році втопитися під музику моря. Шановні котики, насправді хороших людей, які віддають за цю країну усе, набагато більше. Тримайтеся своїх і не сподівайтеся на швидкі результати. Буде важко, але світло врешті переможе. Залишайтеся вірним собі, допомагайте там, де можете допомогти й підтримуйте тих, хто цього потребує.Вічна слава Збройним Силам України, дякуємо захисникам і захисницям, які захищали Різдво, а тепер захищають Новий рік. Ви наше все! З прийдешнім Новим роком!