Шановні колеги. Ви тут в нашому чятіку недавно, на День незалежності влаштували мегапотужний срачик, я тоді ще дуже потішився цьому. Шось там срались про ті колайдери і кому вони треба. Не знаю, чому така увага до колайдерів вийшла. На телескопи людство витратило набагато більше, ніж на прискорювачі в цілому, особливо в останні роки. А це все такі ж марнотратні і некорисні речі, як і колайдери. Тільки й можна ними, що гав ловити. То за срачик ще раз дякую, а я ось тут вам матеріалів по темі приніс. По темі — а начорта стають в пригоді ці фундаментальні дослідження. Щоправда, тут, як воно часто буває, користь не пряма, а опосередкована чи, навіть точніше, — супутня. Ну, як от протокол http був розроблений в CERN і зовсім не для того, щоб мезони ловити (легенда каже — для того, щоб віддалено готувати каву чи щось таке). Ну а в цьому випадку, вчені навчилися передбачати утворення тропосферного радіопроводу - чисто щоб зайві радіохвилі не заважали їм слухати небо:Tropospheric Ducting Prediction based on GFS Model Data at Inyarrimanha Ilgari Bundara, the CSIRO Murchison Radio-astronomy Observatoryhttps://arxiv.org/abs/2608.12861Отже. Є така обсерваторія в Австралії — Murchison Radio-astronomy Observatory (MRAO). Там цілий масив радіотелескопів, і в майбутньому буде головний телескоп Square Kilometer Array. Обсерваторія знаходиться на заході Австралії, за пустелею, людей там мало живе. Тож вони не гидять в радіоефір своїм гумном. Але… Є таке явище в природі - tropospheric ducting, тобто тропосферна радіопровідність. При певних погодних умовах, правильній вологості, кількості сонячного проміння, температурі і т.д., земна тропосфера створює умови для відбиття радіохвиль на частотах в сотнях МГц - кількох ГГц - якраз там де ми найбільше спілкуємося. І тоді, можна чути радіо, дивитись телевізор за сотні кілометрів поза радіогоризонтом, та навіть вежі стільникового зв’язку дострілюють на такі відстані. Це трохи псує настрій радіоастрономам, які спеціально звалили подалі від вас, гидких радіошумних людців. Тож вони придумали, як передбачати такі умови аж на 3 дні наперед - на основі глобального прогнозу погоди від NOAA. NOAA Global Forecast System (GFS) - насправді прогноз з нікудишньою роздільною здатністю в 18 км. Я хз кому вони такі треба. Мабуть, якимось мореплавцям - буде тайфун чи не буде. Але цього виявилося досить для доволі точної моделі (від 86% до 97% вгадує, коли виникне провідність), яка враховує не лише погоду, але й рельєф поверхні, над якою утворюється це tropospheric ducting, а також враховуються потужності та спектри випромінювання радіохвиль від найближчого міста. Ця система тепер допомагає передбачити, коли налаштуватися на небо, а коли можна курити бамбук, бо все одно нічого не почуєш за людським шумом, принесеним тропосферою. Австралійці розробили чудову модель, потрібну для дуже благородної мирної цілі - точної радіоастрономії, але ж, oh my sweet summer children, ви ж розумієте, куди мозок повертає одразу, ознайомившись з цією новиною. Це ж якщо знати прогноз тропосферної провідності, то можна дроном на GSM-зв’язку… знімати за сотні кілометрів… від антени…над ворожим бензовозом… Але, звісно, не все так просто, хоча глобальний прогноз від NOAA доступний для всієї планети, відтренувати таку модель потрібно наново під кожну місцевість. І для своїх типів радіоантен. Але ж який потужний військовий потенціал в цієї розробки, я надіюсь хтось в нас вже цим займа… ой, вибачте, мені дзвонять /// Бажаю міцного! /// Так, пане Мадяр! /// Заціпитися, тут же, на місці, прийняв, ++ /// На зв’язку! P.s. Якщо серйозно, то я, мабуть, переоцінюю значення цієї лабуди. Але це гарний приклад, чому яйцеголових краще приберегти для військового застосування :) Вертаючись до нашої початкової теми — сміливо просирайте гроші платників податків (і не тільки) на ці величезні мільярдні бандури типу колайдерів та радіотелескопів. Шось десь колись відіб’ється!#радіоастрономія