А ось вам п'ятничне: можливо однією загадкою в астрофізиці менше. Пам'ятаєте скільки шуму свого часу наробив телескоп Вебба, коли відкрив маленькі червоні цятки, Little Red Dots (LRD) в далекому минулому? Вчені здається знайшли їхні аналоги значно ближчі до насDiscovery of low-redshift analogues to "Little Red Dots" in DESI: A later evolutionary stage of compact LRDs?https://arxiv.org/abs/2604.14551Для цього скористалися теж нашумівшим (в космології) вже оглядом неба DESI. І такі аналоги знайшли на червоних зміщеннях z ~ 0.2-0.4. А оригінальні LRD були на z більше 10. Тобто ці сучасні, порівняно з тими, від нас буквально рукою подати, всього-то 2-3 гігапарсеки від Землі. Таких сучасних аналогів LRD знайшли поки тільки 5 (самих LRD десятки чи може вже сотні). Чому вони аналоги? Бо мають схожий за формою SED, тобто розподіл енергії в спектрі.Нагадаю, що наразі запропонована розгадка LRD - це надмасивні чорні діри в ядрах галактик, але дуже запилені, від чого акреційний диск навколо них сильно "червоніє", якщо їх спостерігати здалеку. Ну і +космологічне червоне зміщення. В їхніх сучасних аналогів SED схожий, хоч і має відмінності з врахуванням еволюції галактики. Але, вони в нас є зараз - отже могли й тоді бути. Схоже що вклад материнських галактик в спектр сучасних LRD більший, бо й самі галактики з того часу мали б підрости, все логічно. А в ранніх LRD їхня чорна діра складала значно більшу частку маси галактики, 1/1000, а зараз мабуть 1/1000000 чи й менше. Мабуть страшно було з таким чудом жити тоді. Але чи й жив тоді хтось? Тільки ось як в ранньому Всесвіті ті чорні діри так швидко виросли? Цю загадку все ще розгадують.#чорні_діри #JWST