Wall Street Journal:"Якщо Трамп налаштований серйозно (щодо Китаю), найкращою стратегією було б згуртувати союзників для боротьби з китайським меркантилізмом. Але він також не виявляє інтересу до цього. Він змарнував свій найкращий шанс ізолювати Китай у торгівлі під час свого першого терміну, вийшовши з Транстихоокеанського партнерства, яке не включало Пекін. Потім Китай уклав власні угоди з багатьма країнами, яких США залишили на самоті.В свій другий строк Трамп відверто карає союзників, які йому потрібні для послідовної стратегії проти Китаю. Він наклав мита на Канаду та Мексику та образив національну гордість Канади. Він вдарив по Японії 24% тарифами, Південній Кореї 25% і Європі 20%. Він вдарив по В’єтнаму з 46%, хоча бум експорту цієї країни до США з моменту його перших мит стався за рахунок Китаю.Ці мита зараз призупинено на 90 днів, але всі ці країни знають, що Трамп може вдарити по них знову в будь-який момент. Він також образив Японію, відмовившись дозволити Nippon Steel придбати U.S. Steel, незважаючи на її обіцянку інвестувати мільярди доларів у виробництво США. Чому ці союзники мають довіряти Трампу зараз, коли він каже, що їм потрібно об’єднатися, щоб уповільнити розвиток штучного інтелекту в Китаї? Їм потрібен ринок Китаю, якщо вони не зможуть отримати доступ до ринку США.Інтелектуальна проблема Трампа, або принаймні одна з них, полягає в тому, що він зосереджений на дефіциті торгівлі США з друзями та ворогами. Дефіцит взагалі не є проблемою в економічному плані. І якщо є торговельні проблеми з союзниками, їх можна вирішити за допомогою двосторонніх або багатосторонніх торгових угод.Найбільшою проблемою світової торгівельної системи є зловживання авторитарним режимом Китаю правилами вільної торгівлі. Спеціальна тарифна політика Трампа не вирішить цю проблему. Поки що Трамп навпаки шкодить своїй справі та своїй країні більше, ніж Комуністичній партії Китаю".